Стаття 2.30nonies
чиннаЗасоби захисту та сфера застосування недійсності та припинення дії
Нікчемність або припинення дії стосуються знака, що становить торговельну марку, у цілому.
Позов про визнання недійсним або про припинення дії може бути спрямований проти частини або всіх товарів чи послуг, для яких зареєстровано оспорюваний торговельний знак, і може ґрунтуватися на одному або кількох раніших правах, за умови, що всі вони належать одному й тому самому власнику.
Якщо підстава для визнання недійсності або припинення дії реєстрації торговельної марки існує лише стосовно частини товарів або послуг, для яких ця торговельна марка була зареєстрована, то визнання недійсності або припинення дії реєстрації стосується лише цих товарів або послуг.
Вважається, що зареєстрований торговельний знак не мав наслідків, передбачених цією конвенцією, починаючи з дати подання заяви про визнання його недійсним, оскільки права власника були визнані такими, що припинилися. У рішенні щодо заяви про визнання недійсним за клопотанням однієї зі сторін може бути встановлена більш рання дата, на яку виникла одна з підстав для визнання недійсним.
Вважається, що зареєстрований торговельний знак не мав передбачених цим договором наслідків від самого початку, оскільки такий торговельний знак було визнано недійсним.
De nietigheid of het verval betreffen het teken, dat het merk vormt, in zijn geheel.
Een vordering tot nietigverklaring of vervallenverklaring kan worden gericht tegen een deel of het geheel van de waren of diensten waarvoor het betwiste merk is ingeschreven en kan worden gebaseerd op een of meer oudere rechten, mits zij allemaal aan dezelfde houder toebehoren.
Indien een grond voor nietig- of vervallenverklaring van een merk slechts bestaat voor een deel van de waren of diensten waarvoor dit merk is ingeschreven, betreft de nietig- of vervallenverklaring alleen die waren of diensten.
Een ingeschreven merk wordt geacht de in dit verdrag bedoelde gevolgen niet te hebben gehad vanaf de datum van de vordering tot vervallenverklaring, voor zover de rechten van de houder vervallen zijn verklaard. In de beslissing over de vordering tot vervallenverklaring kan op verzoek van een van de partijen een vroegere datum worden vastgesteld waarop een van de gronden voor vervallenverklaring zich heeft voorgedaan.
Een ingeschreven merk wordt geacht de in dit verdrag bedoelde gevolgen vanaf het begin niet te hebben gehad, voor zover het merk nietig is verklaard.