Стаття 18
чиннаІнститут знищує ДНК-профіль підозрюваного або засудженого:
двадцять років після винесення остаточного судового рішення, як це передбачено статтями 351 та 352, частина друга, Кримінально-процесуального кодексу, у зв’язку з кримінальним правопорушенням, за яке згідно із законодавчим визначенням передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк менше шести років, і в межах якого було опрацьовано ДНК-профіль, або після повного виконання кримінального наказу (strafbeschikking) за вчинення цього кримінального правопорушення, або дванадцять років після смерті відповідної особи,
тридцять років після винесення остаточного судового рішення, як це передбачено статтями 351 та 352, частина друга, Кримінального процесуального кодексу, у зв’язку з кримінальним правопорушенням, за яке згідно із законодавчим визначенням передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк шість років або більше, і в межах цього кримінального правопорушення було опрацьовано ДНК-профіль, або після повного виконання кримінального наказу (strafbeschikking) у зв’язку з цим кримінальним правопорушенням, або двадцять років після смерті відповідної особи, або
після закінчення строку давності притягнення до кримінальної відповідальності.
Строк тридцяти та двадцяти років, зазначений у першому абзаці, продовжується, якщо стосовно відповідної особи було винесено остаточне судове рішення, як це передбачено статтями 351 та 352, другий абзац, Кримінально-процесуального кодексу у зв’язку з іншим кримінальним правопорушенням, або якщо було винесено кримінальний припис у зв’язку з іншим кримінальним правопорушенням. У такому разі ДНК-профіль підлягає знищенню через двадцять або, відповідно, тридцять років після того, як було винесено остаточне судове рішення у зв’язку з цим іншим кримінальним правопорушенням, або після того, як кримінальний припис у зв’язку з цим іншим кримінальним правопорушенням було повністю виконано, залежно від того, чи передбачено за таке кримінальне правопорушення згідно із законодавчим визначенням покарання у виді позбавлення волі на строк менше шести років або на строк шість років чи більше. Перші два речення не застосовуються у випадку, якщо за таке інше кримінальне правопорушення згідно із законодавчим визначенням передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк менше шести років, тоді як за попереднє кримінальне правопорушення згідно із законодавчим визначенням було передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк шість років чи більше, і з моменту спливу тридцятирічного строку минуло не більше десяти років.
Строк у тридцять років, зазначений у першій частині, продовжується на двадцять років, якщо тривалість тюремного ув'язнення або заходу, пов'язаного з позбавленням волі, перевищує двадцять років. Якщо тюремне ув'язнення є довічним або тривалість заходу, пов'язаного з позбавленням волі, перевищує сорок років, ДНК-профіль знищується через вісімдесят років.
На відміну від положень першого — третього абзаців, ДНК-профіль підозрюваного або засудженого за кримінальне правопорушення, передбачене статтями 241, 243 та 245–253 Кримінального кодексу, підлягає знищенню після закінчення вісімдесяти років.
Інститут знищує ДНК-профіль особи, зазначеної у статті 14, четвертому абзаці, підпункті g, через двадцять років після внесення до бази даних ДНК або як тільки ця особа повідомила інститут про те, що вона відкликала свою згоду на обробку свого ДНК-профілю.
Het instituut vernietigt het DNA-profiel van een verdachte of veroordeelde:
twintig jaar nadat een einduitspraak als bedoeld in de artikelen 351 en 352, tweede lid, van het Wetboek van Strafvordering is gedaan in verband met een misdrijf waarop naar de wettelijke omschrijving een gevangenisstraf van minder dan zes jaar is gesteld, en in het kader van het misdrijf het DNA-profiel is verwerkt of nadat een strafbeschikking wegens het misdrijf volledig ten uitvoer is gelegd, dan wel twaalf jaar na het overlijden van betrokkene,
dertig jaar nadat een einduitspraak als bedoeld in de artikelen 351 en 352, tweede lid, van het Wetboek van Strafvordering is gedaan in verband met een misdrijf waarop naar de wettelijke omschrijving een gevangenisstraf van zes jaar of meer is gesteld, en in het kader van het misdrijf het DNA-profiel is verwerkt of nadat een strafbeschikking wegens het misdrijf volledig ten uitvoer is gelegd, dan wel twintig jaar na het overlijden van betrokkene, of
na het vervallen van het recht tot strafvordering door verjaring.
De termijn van twintig en dertig jaar, genoemd in het eerste lid, wordt verlengd indien tegen de betrokkene een einduitspraak als bedoeld in de artikelen 351 en 352, tweede lid, van het Wetboek van Strafvordering in verband met een ander misdrijf is gedaan of een strafbeschikking in verband met een ander misdrijf is uitgevaardigd. In dat geval wordt het DNA-profiel vernietigd twintig dan wel dertig jaar nadat de einduitspraak in verband met dat andere misdrijf is gedaan of de strafbeschikking in verband met dat andere misdrijf volledig ten uitvoer is gelegd, al naar gelang op het misdrijf naar de wettelijke omschrijving minder dan zes jaar dan wel zes jaar of meer gevangenisstraf is gesteld. De eerste twee volzinnen zijn niet van toepassing in het geval op dat andere misdrijf naar de wettelijke omschrijving een gevangenisstraf van minder dan zes jaar is gesteld, terwijl op het eerdere misdrijf naar de wettelijke omschrijving een gevangenisstraf van zes jaar of meer was gesteld en van de termijn van dertig jaar nog niet meer dan tien jaar is verstreken.
De termijn van dertig jaar, genoemd in het eerste lid, wordt met twintig jaar verlengd indien de duur van de gevangenisstraf of vrijheidsbenemende maatregel langer is dan twintig jaar. Indien de gevangenisstraf levenslang is of de vrijheidsbenemende maatregel de duur van veertig jaar overstijgt, wordt het DNA-profiel na tachtig jaar vernietigd.
In afwijking van het eerste tot en met derde lid wordt het DNA-profiel van een verdachte of veroordeelde wegens een misdrijf als bedoeld in de artikelen 241, 243 en 245 tot en met 253 van het Wetboek van Strafrecht na tachtig jaar vernietigd.
Het instituut vernietigt het DNA-profiel van een persoon als bedoeld in artikel 14, vierde lid, onder g, twintig jaar na vastlegging in de DNA-databank of zodra deze persoon het instuut heeft medegedeeld dat hij zijn toestemming tot het verwerken van zijn DNA-profiel heeft ingetrokken.