Законодавство Нідерландів

Стаття 24

чинна

Пенсія за віком та надбавка · § Призначення, набрання чинності, скасування, перегляд та виплата пенсії за віком

Загальний закон про пенсії за віком (AOW) · Глава III · § 2 · Редакція діє з 2021-01-01

Оригінал
1.

Пенсія за віком, яка була безпідставно виплачена внаслідок рішення, зазначеного у статті 17, а також суми, виплачені безпідставно з інших підстав, підлягають стягненню Банком соціального страхування (Sociale verzekeringsbank) з особи, яка має право на пенсію, або її законного представника, або зі спадкоємця особи, яка має право на пенсію, у тій частині, в якій безпідставно виплачені суми увійшли до складу майна такого спадкоємця.

2.

Як виняток із положень першої частини, Банк соціального страхування (Sociale verzekeringsbank) може прийняти рішення про відмову від стягнення або від подальшого стягнення, якщо особа, яка має право на пенсію, або її законний представник:

a.

протягом п'яти років у повному обсязі виконав свої зобов'язання щодо здійснення платежів;

b.

протягом п’яти років не виконав у повному обсязі свої зобов’язання щодо здійснення платежів, проте сплатив суму заборгованості за цей період, збільшену на належні за нею законні відсотки та витрати, пов’язані зі стягненням;

c.

протягом п’яти років не здійснював жодних платежів і є малоймовірним, що він здійснить їх у будь-який момент у майбутньому; або

d.

сума, що дорівнює щонайменше 50% від залишку суми, яка погашається одноразово.

3.

Строк, зазначений у другому пункті, підпунктах a, b та c, становить десять років, якщо витребування є наслідком невиконання або неналежного виконання зобов'язання, передбаченого статтею 49.

4.

Строк, зазначений у другому пункті, підпунктах a та b, становить три роки, якщо:

a.

середній дохід заінтересованої особи у цей період не перевищував суму, вільну від стягнення (beslagvrije voet), передбачену статтями 475c–475e Цивільного процесуального кодексу; та

b.

витребування не є наслідком невиконання або неналежного виконання зобов'язання, зазначеного у статті 49.

5.

Якщо для цього існують невідкладні підстави, Банк соціального страхування (Sociale verzekeringsbank) може прийняти рішення про повну або часткову відмову від стягнення заборгованості.

6.

Особа, до якої пред’явлено вимогу про повернення коштів, зобов’язана на вимогу Банку соціального страхування (Sociale verzekeringsbank) надати інформацію, що має значення для такого повернення.

7.

На відміну від положень першої частини, Банк соціального страхування (Sociale verzekeringsbank) може, за умов, що можуть бути встановлені Нашим Міністром, прийняти рішення про відмову від стягнення, якщо сума, що підлягає стягненню, не перевищує суму, яка має бути встановлена Нашим Міністром.

1.

Het ouderdomspensioen dat als gevolg van een besluit als bedoeld in artikel 17 onverschuldigd is betaald, alsmede hetgeen anderszins onverschuldigd is betaald, wordt door de Sociale verzekeringsbank teruggevorderd van de pensioengerechtigde of zijn wettelijke vertegenwoordiger, dan wel van de erfgenaam van de pensioengerechtigde voor zover het onverschuldigd betaalde in het vermogen van die erfgenaam is gevallen.

2.

In afwijking van het eerste lid kan de Sociale verzekeringsbank besluiten van terugvordering of van verdere terugvordering af te zien, indien de pensioengerechtigde, of zijn wettelijke vertegenwoordiger:

a.

gedurende vijf jaar volledig aan zijn betalingsverplichtingen heeft voldaan;

b.

gedurende vijf jaar niet volledig aan zijn betalingsverplichtingen heeft voldaan, maar het achterstallige bedrag over die periode, vermeerderd met de daarover verschuldigde wettelijke rente en de op de invordering betrekking hebbende kosten, alsnog heeft betaald;

c.

gedurende vijf jaar geen betalingen heeft verricht en niet aannemelijk is dat hij deze op enig moment zal gaan verrichten; of

d.

een bedrag, overeenkomend met ten minste 50% van de restsom in één keer aflost.

3.

De in het tweede lid, onderdelen a, b en c, genoemde termijn is tien jaar indien de terugvordering het gevolg is van het niet of niet behoorlijk nakomen van de verplichting, bedoeld in artikel 49.

4.

De in het tweede lid, onder a en b, genoemde termijn is drie jaar indien:

a.

het gemiddeld inkomen van de belanghebbende in die periode de beslagvrije voet bedoeld in de artikelen 475c tot en met 475e van het Wetboek van Burgerlijke Rechtsvordering niet te boven is gegaan; en

b.

de terugvordering niet het gevolg is van het niet of niet behoorlijk nakomen van de verplichting, bedoeld in artikel 49.

5.

Indien daarvoor dringende redenen aanwezig zijn kan de Sociale verzekeringsbank besluiten geheel of gedeeltelijk van terugvordering af te zien.

6.

Degene van wie wordt teruggevorderd is verplicht desgevraagd aan de Sociale verzekeringsbank de inlichtingen te verstrekken die voor de terugvordering van belang zijn.

7.

In afwijking van het eerste lid kan de Sociale verzekeringsbank, onder voorwaarden die Onze Minister kan stellen, besluiten van terugvordering af te zien indien het terug te vorderen bedrag een door Onze Minister vast te stellen bedrag niet te boven gaat.