Законодавство Нідерландів

Стаття 77

чинна

Заява про призначення виплати та здійснення виплати Інститутом страхування найманих працівників (UWV) · § Виплата допомоги з боку UWV

Закон про працю і дохід за працездатністю (WIA) · Глава 8 · § 8.2 · Редакція діє з 2021-01-01

Оригінал
1.

Виплата, здійснена на підставі цього закону, а також те, що було сплачено без належної правової підстави в інший спосіб, і те, що було сплачено або надано без належної правової підстави Державним управлінням страхування працівників (UWV) внаслідок рішення, зазначеного у статті 76, підлягає стягненню з боку UWV.

2.

Виплата, що була безпідставно сплачена роботодавцю, стягується UWV з роботодавця, якщо роботодавець мав можливість вирахувати виплату із заробітної плати на підставі пункту п'ятого статті 629 Книги 7 Цивільного кодексу (Burgerlijk Wetboek).

3.

На відміну від положень першого абзацу, UWV може прийняти рішення відмовитися від стягнення або подальшого стягнення коштів, якщо особа, з якої здійснюється стягнення:

a.

протягом п'яти років повністю виконував свої зобов'язання з оплати;

b.

протягом п'яти років не виконував у повному обсязі свої зобов'язання з оплати, але все ж таки сплатив суму заборгованості за цей період, збільшену на належні на неї встановлені законом відсотки та витрати, пов'язані зі стягненням;

c.

протягом п'яти років не здійснював платежів і немає підстав вважати, що він почне здійснювати їх у будь-який момент; або

d.

сума, що відповідає щонайменше 50% залишку заборгованості, сплачується одноразово.

4.

Строк, зазначений у пунктах a, b та c третього абзацу, становить десять років, якщо зворотне стягнення є наслідком невиконання або неналежного виконання зобов'язання, передбаченого першим абзацом статті 27.

5.

Строк, зазначений у пунктах «a» та «b» третього абзацу, становить три роки, якщо:

a.

середній дохід особи, від якої вимагається повернення коштів, у цей період не перевищував розміру вільної від стягнення частки доходу (beslagvrije voet), як це передбачено статтями 475c–475e Цивільного процесуального кодексу (Wetboek van Burgerlijke Rechtsvordering); та

b.

зворотне стягнення не є наслідком невиконання або неналежного виконання зобов'язання, зазначеного у пункті першому статті 27.

6.

За наявності для цього поважних причин UWV може прийняти рішення про повну або часткову відмову від стягнення коштів.

7.

Особа, від якої вимагається повернення коштів, зобов’язана за запитом надавати UWV відомості, що мають значення для такого повернення.

8.

На відступ від положень пункту першого, UWV (Uitvoeringsinstituut Werknemersverzekeringen) може, на умовах, що мають бути встановлені міністерським регламентом, прийняти рішення про відмову від стягнення, якщо сума, що підлягає стягненню, не перевищує суму, яка має бути встановлена міністерським регламентом.

1.

Een uitkering die op grond van deze wet alsmede hetgeen anderszins onverschuldigd is betaald en hetgeen als gevolg van een beschikking als bedoeld in artikel 76 door het UWV onverschuldigd is betaald of verstrekt wordt door het UWV teruggevorderd.

2.

De uitkering die onverschuldigd aan de werkgever is betaald, wordt door het UWV van de werkgever teruggevorderd, indien de werkgever de uitkering op grond van artikel 629, vijfde lid, van Boek 7 van het Burgerlijk Wetboek in mindering heeft kunnen brengen op het loon.

3.

In afwijking van het eerste lid kan het UWV besluiten van terugvordering of van verdere terugvordering af te zien, indien degene van wie wordt teruggevorderd:

a.

gedurende vijf jaar volledig aan zijn betalingsverplichtingen heeft voldaan;

b.

gedurende vijf jaar niet volledig aan zijn betalingsverplichtingen heeft voldaan, maar het achterstallige bedrag over die periode, vermeerderd met de daarover verschuldigde wettelijke rente en de op de invordering betrekking hebbende kosten, alsnog heeft betaald;

c.

gedurende vijf jaar geen betalingen heeft verricht en niet aannemelijk is dat hij deze op enig moment zal gaan verrichten; of

d.

een bedrag, overeenkomend met ten minste 50% van de restsom in één keer aflost.

4.

De in het derde lid, onderdelen a, b en c, genoemde termijn is tien jaar indien de terugvordering het gevolg is van het niet of niet behoorlijk nakomen van de verplichting, bedoeld in artikel 27, eerste lid.

5.

De in het derde lid, onderdelen a en b, genoemde termijn is drie jaar indien:

a.

het gemiddeld inkomen van degene van wie wordt teruggevorderd in die periode de beslagvrije voet, bedoeld in de artikelen 475c tot en met 475e van het Wetboek van Burgerlijke Rechtsvordering niet te boven is gegaan; en

b.

de terugvordering niet het gevolg is van het niet of niet behoorlijk nakomen van de verplichting, bedoeld in artikel 27, eerste lid.

6.

Indien daarvoor dringende redenen aanwezig zijn kan het UWV besluiten geheel of gedeeltelijk van terugvordering af te zien.

7.

Degene van wie wordt teruggevorderd is verplicht desgevraagd aan het UWV de inlichtingen te verstrekken die voor de terugvordering van belang zijn.

8.

In afwijking van het eerste lid kan het UWV, onder bij ministeriële regeling te stellen voorwaarden, besluiten van terugvordering af te zien indien het terug te vorderen bedrag een bij ministeriële regeling vast te stellen bedrag niet te boven gaat.