Стаття 151b

чинна

Професійна компетентність керівників перевезень вантажів та пасажирів автомобільним транспортом · § Загальні положення

Закон про дорожній рух 1994 (WVW) · Глава VIIA · § 1 · Редакція діє з 2021-08-01

Для цілей цієї глави та положень, що ґрунтуються на ній, слід розуміти:

директива щодо професійної компетентності керівників: директива, визначена міністерським розпорядженням;

водій: особа, яка здійснює перевезення автомобільним транспортом за допомогою транспортного засобу, що належить до категорії, на яку поширюється дія директиви про професійну компетентність водіїв, і яка:

1°.

є резидентом держави-члена Європейського Союзу або

2°.

є резидентом країни, що не входить до Європейського Союзу, та працює на підприємство, зареєстроване в межах Європейського Союзу;

базова кваліфікація: рівень освіти та знань, що охоплює предмети та практичні навички, визначені в директиві про професійну компетентність водіїв;

свідоцтво про професійну компетентність: доказ того, що його власник здобув базову кваліфікацію;

періодичне навчання: періодичний навчальний курс, що охоплює теми та практичні навички, визначені в директиві щодо професійної компетентності водіїв;

свідоцтво про підвищення кваліфікації: доказ того, що власник успішно завершив підвищення кваліфікації;

визнаний навчальний центр: навчальний центр, як це передбачено статтею 151f, частина друга;

звичайне місце проживання: звичайне місце проживання у значенні, передбаченому статтею 12 Директиви № 2006/126/ЄС Європейського Парламенту та Ради від 20 грудня 2006 року про водійські посвідчення (Офіційний вісник ЄС 2006, L 403);

кваліфікаційна картка водія: картка, видана відповідно до директиви про професійну компетентність водіїв, що підтверджує, що водій здобув базову кваліфікацію або успішно завершив періодичне навчання;

Регламент (ЄС) № 181/2011: Регламент (ЄС) № 181/2011 Європейського Парламенту та Ради від 16 лютого 2011 року про права пасажирів автобусного транспорту та про внесення змін до Регламенту (ЄС) № 2006/2004 (Офіційний вісник ЄС 2011, L 55).

Voor de toepassing van dit hoofdstuk en de daarop berustende bepalingen wordt verstaan onder:

richtlijn vakbekwaamheid bestuurders: de bij ministeriële regeling aangewezen richtlijn;

bestuurder: degene die vervoer over de weg verricht met een voertuig dat behoort tot een categorie waarop de richtlijn vakbekwaamheid bestuurders van toepassing is en die:

1°.

ingezetene is van een lidstaat van de Europese Unie, dan wel

2°.

ingezetene is van een land buiten de Europese Unie en werkzaam is voor een binnen de Europese Unie gevestigde onderneming;

basiskwalificatie: het opleidings- en kennisniveau dat de in de richtlijn vakbekwaamheid bestuurders aangewezen onderwerpen en praktische vaardigheden omvat;

getuigschrift van vakbekwaamheid: bewijs dat de houder de basiskwalificatie heeft behaald;

nascholing: periodiek opleidingstraject dat in de richtlijn vakbekwaamheid bestuurders aangewezen onderwerpen en praktische vaardigheden omvat;

getuigschrift van nascholing: bewijs dat de houder de nascholing met goed gevolg heeft voltooid;

erkend opleidingscentrum: opleidingscentrum als bedoeld in artikel 151f, tweede lid;

gewone verblijfplaats: gewone verblijfplaats als bedoeld in artikel 12 van richtlijn nr. 2006/126/EG van het Europees Parlement en de Raad van 20 december 2006 betreffende het rijbewijs (PbEU 2006, L 403);

kwalificatiekaart bestuurder: kaart die is afgegeven overeenkomstig de richtlijn vakbekwaamheid bestuurders aantonende dat de bestuurder de basiskwalificatie heeft behaald of de nascholing met goed gevolg heeft voltooid;

verordening (EU) nr. 181/2011: Verordening (EU) nr. 181/2011 van het Europees Parlement en de Raad van 16 februari 2011 betreffende de rechten van autobus- en touringcarpassagiers en tot wijziging van Verordening (EG) nr. 2006/2004 (PbEU 2011, L 55).