Стаття 22
чинна(Примусове) медичне лікування
У разі застосування примусового лікування типу «a» або «b» до плану медичного лікування також включається:
які менш обтяжливі засоби були застосовані для усунення або відвернення небезпеки, яку спричиняє розлад психічних функцій ув’язненого; та
спосіб, у який враховуються побажання ув'язненого щодо лікування.
Частина плану медичного лікування, щодо якої неможливо досягти згоди з ув’язненим, або його опікуном (curator) чи наставником (mentor), встановлюється психіатром лише після проведення мультидисциплінарної наради, у якій обов’язково взяли участь психіатр, лікар, психолог та медична сестра.
У разі застосування примусового лікування (a-dwangbehandeling) висновки психіатрів, зазначені у статті 46e, частині другій, цього Закону, враховуються під час консультацій, передбачених частиною другою цієї статті.
Ingeval van een a- of b-dwangbehandeling wordt in het geneeskundig behandelingsplan eveneens opgenomen:
welke minder bezwarende middelen zijn aangewend om het gevaar dat de stoornis van de geestvermogens de gedetineerde doet veroorzaken weg te nemen dan wel af te wenden; en
de wijze waarop rekening wordt gehouden met de voorkeuren van de gedetineerde ten aanzien van de behandeling.
Het deel van het geneeskundig behandelingsplan waarover geen overeenstemming kan worden bereikt met de gedetineerde dan wel diens curator of mentor, wordt slechts vastgesteld door een psychiater nadat een multidisciplinair overleg heeft plaatsgehad waaraan in ieder geval een psychiater, een arts, een psycholoog en een verpleegkundige hebben deelgenomen.
Ingeval van a-dwangbehandeling worden de verklaringen van de psychiaters, bedoeld in artikel 46e, tweede lid, van de wet, bij het in het tweede lid bedoelde overleg betrokken.