Стаття 245
чиннаЗОБОВ'ЯЗАННЯ ПЛАТНИКІВ ПОДАТКІВ ТА ПЕВНИХ ОСІБ, ЯКІ НЕ Є ПЛАТНИКАМИ ПОДАТКІВ
1. Для цілей застосування цієї директиви платник податків може визначати місце зберігання за умови, що він на кожну вимогу без невиправданої затримки надає уповноваженим органам доступ до всіх рахунків-фактур або даних, що зберігаються відповідно до статті 244.
2. Держави-члени можуть зобов’язати платників податків, які зареєстровані на їхній території, повідомляти про місце зберігання, якщо воно знаходиться за межами їхньої території.
Держави-члени можуть, крім того, зобов’язати платників податків, які зареєстровані на їхній території, зберігати на цій території рахунки-фактури, виставлені ними самими, їхніми покупцями або від їхнього імені та за їхній рахунок третіми особами, а також рахунки-фактури, отримані ними, якщо таке зберігання не здійснюється в електронний спосіб, що гарантує повний доступ в режимі он-лайн до відповідних даних.
1. Voor de toepassing van deze richtlijn mag de belastingplichtige de plaats van bewaring bepalen, mits hij alle overeenkomstig artikel 244 bewaarde facturen of gegevens op ieder verzoek zonder onnodig uitstel ter beschikking van de bevoegde autoriteiten stelt.
2. De lidstaten kunnen de op hun grondgebied gevestigde belastingplichtigen verplichten tot kennisgeving van de plaats van bewaring wanneer deze buiten hun grondgebied gelegen is.
De lidstaten kunnen de op hun grondgebied gevestigde belastingplichtigen er bovendien toe verplichten de door henzelf, door hun afnemers of, in hun naam en voor hun rekening, door derden uitgereikte facturen, alsmede de door hen ontvangen facturen, binnen dat grondgebied te bewaren, wanneer deze bewaring niet geschiedt langs een elektronische weg die een volledige on–linetoegang tot de betrokken gegevens waarborgt.