Стаття 69
чиннаStrafrechtelijke bepalingen · Strafbare feiten
Той, хто умисно не подає податкову декларацію, передбачену податковим законодавством, не подає її у встановлений для цього строк, або вчиняє одне з діянь, описаних у статті 68, частині першій, пунктах a, b, d, e, f або g, карається, якщо діяння призвело до того, що податок було стягнуто в меншому розмірі, позбавленням волі на строк не більше чотирьох років або штрафом четвертої категорії, або, якщо ця сума є вищою, штрафом у розмірі, що не перевищує суму недостягнутого податку.
Той, хто умисно подає передбачену податковим законодавством декларацію в неповному обсязі або з неправдивими відомостями, або вчиняє діяння, описане в статті 68, частина перша, пункт c, карається, якщо таке діяння призводить до стягнення податку в меншому розмірі, позбавленням волі на строк не більше шести років або штрафом п’ятої категорії, або, якщо ця сума є вищою, у розмірі, що не перевищує однократного розміру суми податку, стягнутого в меншому розмірі, з урахуванням того, що в частині, в якій неправдивість або неповнота декларації стосується оподатковуваного доходу, як це передбачено статтею 5.1 Закону про прибутковий податок 2001 року, штраф становить не більше трикратного розміру суми податку, стягнутого в меншому розмірі.
Право на кримінальне переслідування на підставі цієї статті припиняється, якщо винна особа все ж таки подає правильну та повну декларацію, або надає правильні та повні відомості, дані чи вказівки до того, як вона дізнається або повинна розумно припускати, що одному чи кільком посадовим особам, зазначеним у статті 80, частина перша, відома або стане відома недостовірність чи неповнота [інформації]. На відміну від першого речення, право на кримінальне переслідування на підставі цієї статті не припиняється в тій частині, в якій винна особа все ж таки подає правильну та повну декларацію, або надає правильні та повні відомості, дані чи вказівки, що стосуються доходу від істотної участі, як це передбачено статтею 4.12 Закону про прибутковий податок 2001 року, або доходу від заощаджень та інвестицій, як це передбачено статтею 5.1 зазначеного Закону.
Якщо діяння, стосовно якого підозрюваний може бути підданий кримінальному переслідуванню, підпадає як під одне з положень першої або другої частини, так і під положення статті 225, частини другої, Кримінального кодексу, то кримінальне переслідування на підставі зазначеної статті 225, частини другої, виключається.
Стаття 68, частина третя, застосовується відповідним чином.
Якщо винна особа вчиняє будь-яке з кримінальних правопорушень, описаних у першій та другій частинах, під час здійснення своєї професійної діяльності, її може бути позбавлено права на провадження такої професійної діяльності.
Degene die opzettelijk een bij de belastingwet voorziene aangifte niet doet, niet binnen de daarvoor gestelde termijn doet, dan wel een der feiten begaat, omschreven in artikel 68, eerste lid, onderdelen a, b, d, e, f of g, wordt, indien het feit ertoe strekt dat te weinig belasting wordt geheven, gestraft met gevangenisstraf van ten hoogste vier jaren of geldboete van de vierde categorie of, indien dit bedrag hoger is, ten hoogste eenmaal het bedrag van de te weinig geheven belasting.
Degene die opzettelijk een bij de belastingwet voorziene aangifte onjuist of onvolledig doet, dan wel het feit begaat, omschreven in artikel 68, eerste lid, onderdeel c, wordt, indien het feit ertoe strekt dat te weinig belasting wordt geheven, gestraft met gevangenisstraf van ten hoogste zes jaren of geldboete van de vijfde categorie of, indien dit bedrag hoger is, ten hoogste eenmaal het bedrag van de te weinig geheven belasting, met dien verstande dat voor zover de onjuistheid in of onvolledigheid van de aangifte betrekking heeft op belastbaar inkomen als bedoeld in artikel 5.1 van de Wet inkomstenbelasting 2001 de geldboete ten hoogste driemaal het bedrag van de te weinig geheven belasting bedraagt.
Het recht tot strafvervolging op de voet van dit artikel vervalt, indien de schuldige alsnog een juiste en volledige aangifte doet, dan wel juiste en volledige inlichtingen, gegevens of aanwijzingen verstrekt vóórdat hij weet of redelijkerwijs moet vermoeden dat een of meer van de in artikel 80, eerste lid, bedoelde ambtenaren de onjuistheid of onvolledigheid bekend is of bekend zal worden. In afwijking van de eerste volzin vervalt het recht tot strafvervolging op de voet van dit artikel niet voor zover de schuldige alsnog een juiste en volledige aangifte doet, dan wel juiste en volledige inlichtingen, gegevens of aanwijzingen verstrekt die betrekking heeft, onderscheidenlijk hebben, op inkomen uit aanmerkelijk belang als bedoeld in artikel 4.12 van de Wet inkomstenbelasting 2001 of op inkomen uit sparen en beleggen als bedoeld in artikel 5.1 van die wet.
Indien het feit, ter zake waarvan de verdachte kan worden vervolgd, zowel valt onder een van de bepalingen van het eerste of het tweede lid, als onder die van artikel 225, tweede lid, van het Wetboek van Strafrecht, is strafvervolging op grond van genoemd artikel 225, tweede lid, uitgesloten.
Artikel 68, derde lid, is van overeenkomstige toepassing.
Indien de schuldige een van de strafbare feiten, omschreven in het eerste en tweede lid, in zijn beroep begaat, kan hij van de uitoefening van dat beroep worden ontzet.