Стаття 4
чиннаVoorwerp van de belasting
Утримання податку не здійснюється стосовно доходів від акцій, свідоцтв на отримання прибутку, надання капіталу, як це передбачено статтею 10, частиною першою, підпунктом «c» Закону про податок на прибуток підприємств 1969 року, та грошових позик, як це передбачено статтею 10, частиною першою, підпунктом «d» зазначеного Закону, якщо:
звільнення від оподаткування участі (deelnemingsvrijstelling), передбачене статтею 13 Закону про податок на прибуток підприємств 1969 року, або зарахування участі (deelnemingsverrekening), передбачене статтею 13aa цього Закону, застосовується до вигод, які отримувач доходу одержує від цих акцій, сертифікатів на участь у прибутку, надання капіталу та грошових позик, і така участь належить до активів його підприємства, що провадить діяльність у Нідерландах;
особа, яка має право на дохід, та особа, зобов'язана утримувати податок, є частиною однієї і тієї ж фіскальної єдності (fiscale eenheid), як це передбачено статтею 15 Закону про податок на прибуток підприємств 1969 року, а акції, сертифікати на участь у прибутку, надання капіталу та грошові позики належать до активів підприємства особи, яка має право на дохід, що здійснюється в Нідерландах.
Утримання податку не здійснюється стосовно доходів від акцій, прибуткових сертифікатів, надання капіталу, як це передбачено статтею 10, частиною першою, підпунктом «c» Закону про податок на прибуток підприємств 1969 року, та грошових позик, як це передбачено статтею 10, частиною першою, підпунктом «d» зазначеного Закону, якщо:
особа, яка має право на дохід, є юридичною особою, яка згідно з податковим законодавством:
інша держава-член Європейського Союзу або інша держава, що є стороною Угоди про Європейський економічний простір, розташована там, або
держава, з якою Нідерланди уклали договір про уникнення подвійного оподаткування, або публічно-правове утворення в межах Королівства, щодо якого Нідерланди запровадили положення про уникнення подвійного оподаткування, яке, відповідно, передбачає регулювання щодо дивідендів, за винятком держави-члена Європейського Союзу або держави, що є стороною Угоди про Європейський економічний простір, є резидентом такої держави, та
особа, яка має право на дохід, на момент, коли такий дохід надається у розпорядження, має частку в участі в податковому агентові, до якої застосовувалося б звільнення від оподаткування участі (deelnemingsvrijstelling), передбачене статтею 13 Закону про податок на прибуток підприємств 1969 року, або зарахування участі (deelnemingsverrekening), передбачене статтею 13aa цього Закону, якби така особа була заснована в Нідерландах.
Друга частина не застосовується у випадку:
особа, яка має право на дохід, у державі свого місцезнаходження згідно з укладеною цією державою з іншою державою угодою про уникнення подвійного оподаткування вважається такою, що має місцезнаходження в державі, з якою Нідерланди не уклали угоду про уникнення подвійного оподаткування, яка передбачає положення щодо дивідендів, і яка не є державою-членою Європейського Союзу або державою, що є стороною Угоди про Європейський економічний простір;
особа, яка має право на дохід, виконує функцію, аналогічну інвестиційній установі (beleggingsinstelling) у розумінні статті 6a або статті 28 Закону про податок на прибуток підприємств 1969 року, або
особа, яка має право на дохід, має інтерес, зазначений у другому абзаці, підпункті «b», з головною метою або однією з головних цілей уникнення оподаткування іншої особи, і має місце штучна конструкція або операція, або низка конструкцій чи сукупність операцій, за яких:
конструкція або правочин може складатися з кількох етапів або частин;
конструкція або правочин, або низка конструкцій чи сукупність правочинів вважаються штучними тією мірою, якою вони, відповідно, не були створені на підставі дійсних ділових причин, що відображають економічну реальність.
Перший та другий абзаци застосовуються лише щодо доходів, стосовно яких особа, уповноважена на отримання доходу, доводить, що вона є кінцевим бенефіціаром.
Утримання податку може не здійснюватися стосовно доходів від акцій у, свідоцтв на отримання прибутку (winstbewijzen) від, надання капіталу, як це передбачено статтею 10, частиною першою, підпунктом c Закону про податок на прибуток підприємств 1969 року, та грошових позик, як це передбачено статтею 10, частиною першою, підпунктом d цього Закону, наданих:
визначені банки та інвестиційні установи, як це передбачено статтею 5.14 Закону про податок на дохід 2001 року;
товариства, як це передбачено у статті 5, частина перша, підпункт «а» Закону про податок на прибуток підприємств 1969 року.
Щодо інвестиційної установи в розумінні статті 28 Закону про податок на прибуток підприємств 1969 року, утримання податку може не здійснюватися стосовно доходів від заблокованих прав на участь у такій установі, як це передбачено статтею 3.126a Закону про прибутковий податок 2001 року.
Для цілей незастосування утримання дивідендного податку згідно з цією статтею або статтею 4a, повернення дивідендного податку згідно зі статтею 10 або статтею 10a, а також незастосування, зменшення або повернення дивідендного податку згідно з Податковим регламентом для Королівства, Податковим регламентом для країни Нідерланди або укладеною Нідерландами угодою про уникнення подвійного оподаткування, кінцевим бенефіціаром у будь-якому разі не вважається особа, яка у зв'язку з отриманим доходом здійснила зустрічне надання як частину комплексу правочинів, щодо яких є ймовірним, що:
дохід повністю або частково прямо чи опосередковано пішов на користь:
фізична особа, стосовно якої, або юридична особа, стосовно якої утримання не може бути припинене, тоді як стосовно особи, яка виконала зустрічне надання, воно може бути припинене, або
фізична особа або юридична особа, яка має меншою мірою право на зменшення або повернення податку на дивіденди, ніж особа, яка здійснила зустрічне надання; та
ця фізична особа або цей суб'єкт прямо чи опосередковано зберігає або набуває частку в акціях, прибуткових сертифікатах, наданні капіталу, як це передбачено статтею 10, частиною першою, підпунктом «c» Закону про податок на прибуток підприємств 1969 року, або грошових позиках, як це передбачено статтею 10, частиною першою, підпунктом «d» цього Закону, яка є порівнянною з його часткою в аналогічних акціях, прибуткових сертифікатах, наданні капіталу або грошових позиках до моменту, коли сукупність правочинів була розпочата.
Для застосування сьомої частини:
Сукупність правочинів може також мати місце у випадку, якщо правочини були укладені на регульованому ринку в розумінні статті 1:1 Закону про фінансовий нагляд (Wet op het financieel toezicht) або в системі, що є аналогічною регульованому ринку в розумінні статті 1:1 Закону про фінансовий нагляд, яка розташована або функціонує в державі, що не є державою-членом Європейського Союзу.
з правочином прирівнюється сукупність правочинів, що стосуються виключно набуття одного або кількох дивідендних купонів або встановлення короткострокових прав користування акціями;
До складу сукупності правочинів також належать правочини, які юридично або фактично, прямо чи опосередковано були вчинені пов’язаною з отримувачем доходу юридичною особою, як це визначено у статті 10a, четвертому пункті, Закону про податок на прибуток підприємств 1969 року, або пов’язаною з отримувачем доходу фізичною особою, як це визначено у статті 10a, п’ятому пункті, підпункті b, зазначеного Закону.
Якщо особа, яка має право на дохід, згідно з податковим законодавством держави, за правом якої ця особа була заснована або утворена, не розглядається в цій державі як особа, що має право на дохід від акцій, сертифікатів на отримання прибутку, надання капіталу, як це передбачено статтею 10, частиною першою, підпунктом c Закону про податок на прибуток підприємств 1969 року, та грошових позик, як це передбачено статтею 10, частиною першою, підпунктом d зазначеного Закону, оскільки ця особа, що має право на дохід, згідно з податковим законодавством цієї держави не вважається такою, що має в ній місцезнаходження, і ця особа, що має право на дохід, не вважається такою, що має місцезнаходження в цій державі згідно з податковим законодавством іншої держави, то для цілей застосування цієї статті кінцевий бенефіціарний власник такого доходу вважається особою, що має право на дохід, за умови, що кожен такий власник згідно з податковим законодавством держави, у якій він має місцезнаходження, розглядається в ній як особа, що має право на цей дохід. Кінцеве бенефіціарне володіння, як це передбачено першим реченням, має місце лише в тій мірі, в якій право на дохід, передбачене в цьому реченні, безпосередньо пов’язане з участю в особі, яка без застосування першого речення була б особою, що має право на дохід. Друга частина не застосовується у випадку, якщо стосовно кожного кінцевого бенефіціарного власника не було б підстав для звільнення від утримання податку згідно з цією частиною, якби він безпосередньо володів своєю опосередкованою часткою в особі, зобов’язаній утримувати податок.
Якщо особа, яка має право на дохід, згідно з податковим законодавством держави, у якій ця особа зареєстрована, не розглядається в цій державі як особа, що має право на дохід від акцій, прибуткових сертифікатів, надання капіталу, як це передбачено статтею 10, частиною першою, підпунктом «c» Закону про податок на прибуток підприємств 1969 року, та грошових позик, як це передбачено статтею 10, частиною першою, підпунктом «d» цього Закону, через те, що ця особа, яка має право на дохід, володіє часткою в податковому агентові через посередництво юридичної особи, яку ця держава вважає особою, що має право на такий дохід, то така особа, яка має право на дохід, для цілей застосування цієї статті вважається такою, що не має права на дохід. Якщо юридична особа, зазначена у першому реченні, згідно з податковим законодавством держави, у якій ця юридична особа зареєстрована, розглядається в цій державі як особа, що має право на дохід від акцій, прибуткових сертифікатів, надання капіталу, як це передбачено статтею 10, частиною першою, підпунктом «c» Закону про податок на прибуток підприємств 1969 року, та грошових позик, як це передбачено статтею 10, частиною першою, підпунктом «d» цього Закону, то така юридична особа для цілей застосування цієї статті вважається особою, що має право на дохід.
Для застосування другого абзацу особа, зобов’язана утримувати податок, зобов’язана протягом одного місяця з моменту, коли дохід було надано у розпорядження, надати інспектору заяву про те, що умови, встановлені у другому, третьому та четвертому абзацах, були виконані, а також подати йому звітність відповідно до правил, що встановлюються міністерським розпорядженням.
Якщо дотримано умов, що встановлюються міністерським розпорядженням, то для цілей застосування третього пункту, підпункту «c», якщо інспектор не доведе протилежного, вважається, що отримувач доходу не мав на меті, як основної мети або однієї з основних цілей, уникнення оподаткування іншою особою, а також вважається, що існують дійсні комерційні причини, які відображають економічну реальність. Якщо умови, зазначені у першому реченні, не дотримані, отримувач доходу або податковий агент зобов’язаний довести, що:
особа, яка має право на дохід, не має такого інтересу, головною метою або однією з головних цілей якого є уникнення оподаткування іншої особи; або
наявність обґрунтованих ділових підстав, що відображають економічну реальність.
Якщо отримувач доходу є суб’єктом, як це передбачено статтею 2, одинадцятим абзацом Закону про податок на прибуток підприємств 1969 року, перший абзац, вступна частина та підпункт «а» не застосовуються в тій мірі, в якій стосовно кінцевого бенефіціара, що проживає або зареєстрований у державі, яка не розглядає цей суб’єкт як платника податку на прибуток, перший або другий абзац не застосовувалися б, якби цей кінцевий бенефіціар, без застосування статті 1, десятого абзацу, був би отримувачем доходу.
Inhouding van de belasting blijft achterwege ten aanzien van opbrengsten van aandelen, winstbewijzen, kapitaalverstrekkingen als bedoeld in artikel 10, eerste lid, onderdeel c, van de Wet op de vennootschapsbelasting 1969 en geldleningen als bedoeld in artikel 10, eerste lid, onderdeel d, van die wet, indien:
de deelnemingsvrijstelling, bedoeld in artikel 13 van de Wet op de vennootschapsbelasting 1969, of de deelnemingsverrekening, bedoeld in artikel 13aa van die wet, van toepassing is op de voordelen die de opbrengstgerechtigde uit die aandelen, winstbewijzen, kapitaalverstrekkingen en geldleningen geniet en de deelneming behoort tot het vermogen van zijn in Nederland gedreven onderneming;
de opbrengstgerechtigde en de inhoudingsplichtige deel uitmaken van dezelfde fiscale eenheid als bedoeld in artikel 15 van de Wet op de vennootschapsbelasting 1969 en de aandelen, winstbewijzen, kapitaalverstrekkingen en geldleningen bij de opbrengstgerechtigde behoren tot het vermogen van zijn in Nederland gedreven onderneming.
Inhouding van belasting blijft achterwege ten aanzien van de opbrengsten van aandelen, winstbewijzen, kapitaalverstrekkingen als bedoeld in artikel 10, eerste lid, onderdeel c, van de Wet op de vennootschapsbelasting 1969 en geldleningen als bedoeld in artikel 10, eerste lid, onderdeel d, van die wet, indien:
de opbrengstgerechtigde een lichaam is dat volgens de fiscale wetgeving van:
een andere lidstaat van de Europese Unie of een andere staat die partij is bij de Overeenkomst betreffende de Europese Economische Ruimte aldaar is gevestigd, of
een staat waarmee Nederland een verdrag ter voorkoming van dubbele belasting heeft gesloten of een openbaar lichaam binnen het Rijk waarvoor Nederland een regeling ter voorkoming van dubbele belasting heeft getroffen dat, onderscheidenlijk die, voorziet in een regeling voor dividenden, niet zijnde een lidstaat van de Europese Unie of een staat die partij is bij de Overeenkomst betreffende de Europese Economische Ruimte, aldaar is gevestigd, en
de opbrengstgerechtigde op het tijdstip waarop de opbrengst ter beschikking wordt gesteld een belang in de inhoudingsplichtige heeft waarop de deelnemingsvrijstelling, bedoeld in artikel 13 van de Wet op de vennootschapsbelasting 1969, of de deelnemingsverrekening, bedoeld in artikel 13aa van die wet, van toepassing zou zijn indien hij in Nederland zou zijn gevestigd.
Het tweede lid vindt geen toepassing ingeval:
de opbrengstgerechtigde in de staat van vestiging volgens een door die staat met een andere staat gesloten verdrag ter voorkoming van dubbele belasting geacht wordt te zijn gevestigd in een staat waarmee Nederland geen verdrag ter voorkoming van dubbele belasting heeft gesloten dat voorziet in een regeling voor dividenden, niet zijnde een lidstaat van de Europese Unie of een staat die partij is bij de Overeenkomst betreffende de Europese Economische Ruimte;
de opbrengstgerechtigde een vergelijkbare functie vervult als een beleggingsinstelling als bedoeld in artikel 6a of artikel 28 van de Wet op de vennootschapsbelasting 1969, of
de opbrengstgerechtigde het belang, bedoeld in het tweede lid, onderdeel b, heeft met als hoofddoel of een van de hoofddoelen om de heffing van belasting bij een ander te ontgaan en er sprake is van een kunstmatige constructie of transactie of reeks van constructies of samenstel van transacties waarbij:
een constructie of transactie uit verscheidene stappen of onderdelen kan bestaan;
een constructie of transactie of reeks van constructies of samenstel van transacties als kunstmatig wordt beschouwd voor zover zij, onderscheidenlijk het, niet is opgezet op grond van geldige zakelijke redenen die de economische realiteit weerspiegelen.
Het eerste en tweede lid zijn slechts van toepassing ten aanzien van opbrengsten met betrekking waartoe de opbrengstgerechtigde aannemelijk maakt dat hij de uiteindelijk gerechtigde is.
Inhouding van de belasting mag achterwege blijven ten aanzien van de opbrengsten van aandelen in, winstbewijzen van, kapitaalverstrekkingen als bedoeld in artikel 10, eerste lid, onderdeel c, van de Wet op de vennootschapsbelasting 1969 aan en geldleningen als bedoeld in artikel 10, eerste lid, onderdeel d, van die wet aan:
aangewezen banken en beleggingsinstellingen als bedoeld in artikel 5.14 van de Wet inkomstenbelasting 2001;
vennootschappen als bedoeld in artikel 5, eerste lid, onderdeel a, van de Wet op de vennootschapsbelasting 1969.
Bij een beleggingsinstelling in de zin van artikel 28 van de Wet op de vennootschapsbelasting 1969 mag inhouding van de belasting achterwege blijven ten aanzien van opbrengsten van geblokkeerde rechten van deelneming in die instelling als bedoeld in artikel 3.126a van de Wet inkomstenbelasting 2001.
Voor het achterwege laten van de inhouding van dividendbelasting ingevolge dit artikel of artikel 4a, een teruggaaf van dividendbelasting ingevolge artikel 10 of artikel 10a, alsmede het achterwege laten dan wel een vermindering of teruggaaf van dividendbelasting ingevolge de Belastingregeling voor het Koninkrijk, de Belastingregeling voor het land Nederland of een door Nederland gesloten verdrag ter voorkoming van dubbele belasting, wordt in ieder geval niet als uiteindelijk gerechtigde beschouwd degene die in samenhang met de genoten opbrengst een tegenprestatie heeft verricht als onderdeel van een samenstel van transacties waarbij aannemelijk is dat:
de opbrengst geheel of gedeeltelijk direct of indirect ten goede is gekomen aan:
een natuurlijk persoon ten aanzien van wie of een lichaam ten aanzien waarvan inhouding niet achterwege mag blijven, terwijl dit ten aanzien van degene die de tegenprestatie heeft verricht wel mag, of
een natuurlijk persoon die of een lichaam dat in mindere mate gerechtigd is tot vermindering of teruggaaf van dividendbelasting dan degene die de tegenprestatie heeft verricht; en
deze natuurlijk persoon of dit lichaam een positie in aandelen, winstbewijzen, kapitaalverstrekkingen als bedoeld in artikel 10, eerste lid, onderdeel c, van de Wet op de vennootschapsbelasting 1969 of geldleningen als bedoeld in artikel 10, eerste lid, onderdeel d, van die wet op directe of indirecte wijze behoudt of verkrijgt die vergelijkbaar is met zijn positie in soortgelijke aandelen, winstbewijzen, kapitaalverstrekkingen of geldleningen voorafgaand aan het moment waarop het samenstel van transacties een aanvang heeft genomen.
Voor de toepassing van het zevende lid:
kan van een samenstel van transacties eveneens sprake zijn ingeval transacties zijn aangegaan op een gereglementeerde markt als bedoeld in artikel 1:1 van de Wet op het financieel toezicht of een met een gereglementeerde markt als bedoeld in artikel 1:1 van de Wet op het financieel toezicht vergelijkbaar systeem dat gelegen of werkzaam is in een staat die niet een lidstaat is van de Europese Unie;
wordt met een samenstel van transacties gelijkgesteld een transactie die betrekking heeft op de enkele verwerving van een of meer dividendbewijzen of op de vestiging van kortlopende genotsrechten op aandelen;
behoren tot een samenstel van transacties ook transacties die rechtens dan wel in feite direct of indirect zijn aangegaan door een met de opbrengstgerechtigde verbonden lichaam als bedoeld in artikel 10a, vierde lid, van de Wet op de vennootschapsbelasting 1969 of een met de opbrengstgerechtigde verbonden natuurlijk persoon als bedoeld in artikel 10a, vijfde lid, onderdeel b, van die wet.
Indien een opbrengstgerechtigde volgens de fiscale wetgeving van de staat op grond van wiens recht die opbrengstgerechtigde is opgericht of aangegaan aldaar niet wordt behandeld als de gerechtigde tot de opbrengst van aandelen, winstbewijzen, kapitaalverstrekkingen als bedoeld in artikel 10, eerste lid, onderdeel c, van de Wet op de vennootschapsbelasting 1969 en geldleningen als bedoeld in artikel 10, eerste lid, onderdeel d, van die wet omdat die opbrengstgerechtigde volgens de fiscale wetgeving van die staat niet aldaar is gevestigd, en die opbrengstgerechtigde niet volgens de fiscale wetgeving van een andere staat in die staat is gevestigd, wordt voor de toepassing van dit artikel een achterliggende gerechtigde tot die opbrengst geacht de opbrengstgerechtigde te zijn, mits iedere zodanige gerechtigde volgens de fiscale wetgeving van de staat waarin hij is gevestigd, aldaar wordt behandeld als de gerechtigde tot die opbrengst. Van achterliggende gerechtigdheid als bedoeld in de eerste volzin is slechts sprake voor zover de gerechtigdheid tot de opbrengst, bedoeld in die volzin, rechtstreeks verband houdt met een participatie in degene die zonder de toepassing van de eerste volzin de opbrengstgerechtigde zou zijn. Het tweede lid vindt geen toepassing ingeval niet ten aanzien van iedere achterliggende gerechtigde inhouding van belasting ingevolge dat lid achterwege zou blijven ingeval hij zijn middellijke belang in de inhoudingsplichtige onmiddellijk zou hebben.
Indien een opbrengstgerechtigde volgens de fiscale wetgeving van de staat waarin die opbrengstgerechtigde is gevestigd aldaar niet wordt behandeld als de gerechtigde tot de opbrengst van aandelen, winstbewijzen, kapitaalverstrekkingen als bedoeld in artikel 10, eerste lid, onderdeel c, van de Wet op de vennootschapsbelasting 1969 en geldleningen als bedoeld in artikel 10, eerste lid, onderdeel d, van die wet omdat die opbrengstgerechtigde een belang in de inhoudingsplichtige heeft door tussenkomst van een lichaam dat die staat als gerechtigde tot die opbrengst beschouwt, wordt die opbrengstgerechtigde voor de toepassing van dit artikel geacht niet de opbrengstgerechtigde te zijn. Indien het in de eerste zin bedoelde lichaam volgens de fiscale wetgeving van de staat waarin dat lichaam is gevestigd aldaar wordt behandeld als de gerechtigde tot de opbrengst van aandelen, winstbewijzen, kapitaalverstrekkingen als bedoeld in artikel 10, eerste lid, onderdeel c, van de Wet op de vennootschapsbelasting 1969 en geldleningen als bedoeld in artikel 10, eerste lid, onderdeel d, van die wet, wordt dat lichaam voor de toepassing van dit artikel geacht de opbrengstgerechtigde te zijn.
Voor de toepassing van het tweede lid is de inhoudingsplichtige verplicht binnen een maand na het tijdstip waarop de opbrengst ter beschikking is gesteld een verklaring te verstrekken aan de inspecteur dat aan de in het tweede, derde en vierde lid gestelde voorwaarden is voldaan, en bij hem opgaaf te doen volgens bij ministeriële regeling te stellen regels.
Indien aan bij ministeriële regeling te stellen voorwaarden wordt voldaan, wordt voor de toepassing van het derde lid, onderdeel c, tenzij de inspecteur het tegendeel aannemelijk maakt, de opbrengstgerechtigde geacht het belang niet te hebben met als hoofddoel of een van de hoofddoelen om de heffing van belasting bij een ander te ontgaan en wordt geacht sprake te zijn van geldige zakelijke redenen die de economische realiteit weerspiegelen. Indien niet aan de voorwaarden, bedoeld in de eerste zin, wordt voldaan, dient de opbrengstgerechtigde of de inhoudingsplichtige aannemelijk te maken dat:
de opbrengstgerechtigde het belang niet heeft met als hoofddoel of een van de hoofddoelen om de heffing van belasting bij een ander te ontgaan; of
sprake is van geldige zakelijke redenen die de economische realiteit weerspiegelen.
Indien de opbrengstgerechtigde een lichaam is als bedoeld in artikel 2, elfde lid, van de Wet op de vennootschapsbelasting 1969 vindt het eerste lid, aanhef en onderdeel a, geen toepassing voor zover ten aanzien van een achterliggende gerechtigde die woonachtig of gevestigd is in een staat die dat lichaam niet als een belastingplichtige voor een naar de winst geheven belasting beschouwt het eerste of het tweede lid geen toepassing zou vinden indien die achterliggende gerechtigde zonder de toepassing van artikel 1, tiende lid, de opbrengstgerechtigde zou zijn.