Стаття 45
чиннаПередача персональних даних до третіх країн або міжнародних організацій
1. Передача персональних даних до третьої країни або міжнародної організації може здійснюватися, якщо Комісія ухвалила рішення про те, що третя країна, територія або один чи декілька визначених секторів у цій третій країні, або відповідна міжнародна організація забезпечують належний рівень захисту. Для такої передачі не потрібен спеціальний дозвіл.
2. При оцінці питання щодо того, чи є рівень захисту адекватним, Комісія бере до уваги, зокрема, такі аспекти:
а) верховенство права, дотримання прав людини та основоположних свобод, застосовне загальне та галузеве законодавство, зокрема щодо громадської безпеки, оборони, національної безпеки та кримінального права, а також доступ державних органів до персональних даних, так само як і виконання цього законодавства, правила захисту даних, професійні правила та заходи безпеки, включаючи правила щодо подальшої передачі персональних даних до іншої третьої країни або іншої міжнародної організації, які дотримуються в цій країні або цій міжнародній організації, прецеденти в судовій практиці, а також наявність ефективних та таких, що підлягають примусовому виконанню, прав суб’єктів даних та ефективних можливостей для подання адміністративної скарги або звернення до суду для суб’єктів даних, чиї персональні дані передаються;
b) існування та ефективне функціонування одного або кількох незалежних наглядових органів у третій країні або таких, яким підпорядковується міжнародна організація, до завдань яких належить забезпечення дотримання правил захисту даних, зокрема шляхом їх примусового виконання за допомогою відповідних повноважень, надання допомоги та консультацій суб’єктам даних під час здійснення ними своїх прав, а також співпраця з наглядовими органами держав-членів; та
c) міжнародні зобов’язання, взяті на себе відповідною третьою країною або міжнародною організацією, або інші зобов’язання, що випливають із юридично обов’язкових угод чи інструментів, а також з участі цієї третьої країни або міжнародної організації в багатосторонніх чи регіональних домовленостях, зокрема щодо захисту персональних даних.
3. Комісія може, після оцінки питання щодо того, чи є рівень захисту адекватним, шляхом ухвалення імплементаційного акта вирішити, що третя країна, територія або один чи декілька чітко визначених секторів у третій країні, або міжнародна організація гарантують належний рівень захисту в розумінні пункту 2 цієї статті. Імплементаційний акт передбачає механізм періодичного перегляду, щонайменше кожні чотири роки, під час якого беруться до уваги всі відповідні події у третій країні або міжнародній організації. В імплементаційному акті зазначаються територіальна та секторальна сфера застосування, а також, у відповідних випадках, наглядовий орган (органи), зазначений(-і) у пункті 2, підпункті b) цієї статті. Імплементаційний акт ухвалюється відповідно до процедури розгляду, зазначеної у статті 93, пункті 2.
4. Комісія здійснює постійний нагляд за розвитком подій у третіх країнах та міжнародних організаціях, що можуть мати наслідки для функціонування рішень, ухвалених відповідно до пункту 3 цієї статті, а також рішень, ухвалених на підставі статті 25, пункту 6 Директиви 95/46/ЄС.
5. Комісія, якщо з наявної інформації, зокрема за результатами перевірки, зазначеної у частині 3 цієї статті, вбачається, що третя країна, територія або один чи кілька чітко визначених секторів у третій країні, або міжнародна організація більше не забезпечують належний рівень захисту в розумінні частини 2 цієї статті, у міру необхідності, шляхом імплементаційних актів без зворотної сили, здійснює скасування, зміну або зупинення дії рішення, зазначеного у частині 3 цієї статті. Такі імплементаційні акти ухвалюються відповідно до процедури розгляду, зазначеної у частині 2 статті 93.
З огляду на належним чином обґрунтовані імперативні підстави терміновості, Комісія ухвалює акти імплементації, що застосовуються негайно, відповідно до процедури, зазначеної у статті 93, пункті 3.
6. Комісія проводить консультації з третьою країною або міжнародною організацією з метою врегулювання ситуації, у зв’язку з якою було прийнято рішення відповідно до пункту 5.
7. Рішення, прийняте відповідно до частини 5 цієї статті, не зачіпає передачу персональних даних до третьої країни, або території, або одного чи кількох визначених секторів у цій третій країні, або відповідної міжнародної організації відповідно до статей 46–49.
8. Комісія оприлюднює в Офіційному віснику Європейського Союзу та на своєму вебсайті перелік третіх країн, територій та окремо визначених секторів у третіх країнах, а також міжнародних організацій, стосовно яких вона шляхом ухвалення рішення встановила, що вони забезпечують або більше не забезпечують належний рівень захисту.
9. Рішення, ухвалені Комісією на підставі статті 25, пункту 6 Директиви 95/46/ЄС, залишаються чинними до моменту їх зміни, заміни або скасування рішенням Комісії, ухваленим відповідно до пункту 3 або пункту 5 цієї статті.
1. Een doorgifte van persoonsgegevens aan een derde land of een internationale organisatie kan plaatsvinden wanneer de Commissie heeft besloten dat het derde land, een gebied of één of meerdere nader bepaalde sectoren in dat derde land, of de internationale organisatie in kwestie een passend beschermingsniveau waarborgt. Voor een dergelijke doorgifte is geen specifieke toestemming nodig.
2. Bij de beoordeling van de vraag of het beschermingsniveau adequaat is, houdt de Commissie met name rekening met de volgende aspecten:
a) de rechtsstatelijkheid, de eerbiediging van de mensenrechten en de fundamentele vrijheden, de toepasselijke algemene en sectorale wetgeving, onder meer inzake openbare veiligheid, defensie, nationale veiligheid en strafrecht en de toegang van overheidsinstanties tot persoonsgegevens, evenals de tenuitvoerlegging van die wetgeving, gegevensbeschermingsregels, beroepsregels en veiligheidsmaatregelen, met inbegrip van regels voor de verdere doorgifte van persoonsgegevens aan een ander derde land of een andere internationale organisatie die in dat land of die internationale organisatie worden nageleefd, precedenten in de rechtspraak, alsmede het bestaan van effectieve en afdwingbare rechten van betrokkenen en effectieve mogelijkheden om administratief beroep of beroep in rechte in te stellen voor betrokkenen wier persoonsgegevens worden doorgegeven;
b) het bestaan en het effectief functioneren van een of meer onafhankelijke toezichthoudende autoriteiten in het derde land of waaraan een internationale organisatie is onderworpen, welke tot taak heeft of hebben de naleving van de gegevensbeschermingsregels te verzekeren en deze onder meer met passende handhavingsbevoegdheden te handhaven, betrokkenen bij de uitoefening van hun rechten bij te staan en te adviseren en met de toezichthoudende autoriteiten van de lidstaten samen te werken; en
c) de internationale toezeggingen die het derde land of de internationale organisatie in kwestie heeft gedaan, of andere verplichtingen die voortvloeien uit juridisch bindende overeenkomsten of instrumenten, alsmede uit de deelname van dat derde land of die internationale organisatie aan multilaterale of regionale regelingen, in het bijzonder met betrekking tot de bescherming van persoonsgegevens.
3. De Commissie kan, na de beoordeling van de vraag of het beschermingsniveau adequaat is, door middel van een uitvoeringshandeling besluiten dat een derde land, een gebied of één of meerdere nader bepaalde sectoren in een derde land, of een internationale organisatie een passend beschermingsniveau in de zin van lid 2 van dit artikel waarborgt. De uitvoeringshandeling voorziet in een mechanisme voor periodieke toetsing, minstens om de vier jaar, waarbij alle relevante ontwikkelingen in het derde land of de internationale organisatie in aanmerking worden genomen. In de uitvoeringshandeling worden het territoriale en het sectorale toepassingsgebied vermeld, alsmede, in voorkomend geval, de in lid 2, punt b), van dit artikel genoemde toezichthoudende autoriteit(en). De uitvoeringshandeling wordt vastgesteld volgens de in artikel 93, lid 2, bedoelde onderzoeksprocedure.
4. De Commissie houdt doorlopend toezicht op ontwikkelingen in derde landen en internationale organisaties die mogelijk gevolgen hebben voor het functioneren van krachtens lid 3 van dit artikel vastgestelde besluiten en van op grond van artikel 25, lid 6, van Richtlijn 95/46/EG vastgestelde besluiten.
5. De Commissie gaat, wanneer uit beschikbare informatie blijkt, in het bijzonder naar aanleiding van de in lid 3 van dit artikel bedoelde toetsing, dat een derde land, een gebied of één of meerdere nader bepaalde sectoren in een derde land, of een internationale organisatie niet langer een passend beschermingsniveau in de zin van lid 2 van dit artikel waarborgt, voor zover nodig, bij uitvoeringshandelingen zonder terugwerkende kracht over tot intrekking, wijziging of schorsing van het in lid 3 van dit artikel bedoelde besluit. Die uitvoeringshandelingen worden vastgesteld volgens de in artikel 93, lid 2, bedoelde onderzoeksprocedure.
Om naar behoren gemotiveerde dwingende redenen van urgentie, stelt de Commissie onmiddellijk van toepassing zijnde uitvoeringshandelingen vast volgens de in artikel 93, lid 3, bedoelde procedure.
6. De Commissie pleegt overleg met het derde land of de internationale organisatie om de situatie naar aanleiding waarvan het besluit overeenkomstig lid 5 is vastgesteld, te verhelpen.
7. Een overeenkomstig lid 5 van dit artikel vastgesteld besluit laat de doorgiften van persoonsgegevens aan het derde land, of een gebied of één of meerdere nader bepaalde sectoren in dat derde land, of de internationale organisatie in kwestie overeenkomstig de artikelen 46 tot en met 49 onverlet.
8. De Commissie maakt in het Publicatieblad van de Europese Unie en op haar website een lijst bekend van de derde landen, gebieden en nader bepaalde sectoren in derde landen en internationale organisaties waarvoor zij bij besluit heeft vastgesteld dat deze wel of niet langer een passend beschermingsniveau waarborgen.
9. De besluiten die de Commissie op grond van artikel 25, lid 6, van Richtlijn 95/46/EG heeft vastgesteld, blijven van kracht, totdat zij worden gewijzigd, vervangen of ingetrokken bij een overeenkomstig lid 3 of lid 5 van dit artikel vastgesteld besluit van de Commissie.