Законодавство Нідерландів

Стаття 20

чинна

Heffing van belasting bij wege van voldoening of afdracht op aangifte

Загальний закон про державні податки (AWR) · Глава IV · Редакція діє з 2010-01-01

Оригінал
1.

Якщо податок, який підлягає сплаті або перерахуванню на підставі податкової декларації, не був сплачений повністю або частково, інспектор може здійснити донарахування податку, що був стягнутий у недостатньому розмірі. До випадків повної або часткової несплати прирівнюється ситуація, за якої внаслідок поданої заяви було безпідставно надано або надано у надмірному розмірі звільнення від утримання податку, зменшення суми утримання податку чи повернення податку.

2.

Додаткове нарахування податку здійснюється шляхом винесення податкового повідомлення-рішення про донарахування, яке висувається особі, яка була зобов’язана сплатити податок, або особі, якій безпідставно чи в надмірному розмірі було надано звільнення, зменшення суми утримання або повернення податку. У випадках, коли внаслідок недотримання положень податкового законодавства особою, яка не є платником податку або податковим агентом (inhoudingsplichtige), було сплачено недостатню суму податку, податкове повідомлення-рішення про донарахування висувається цій іншій особі.

3.

Повноваження щодо донарахування податку припиняється після спливу п'яти років після закінчення календарного року, в якому виник податковий борг або було надано повернення податку.

4.

Якщо податковий борг виник внаслідок набуття економічної власності на нерухоме майно або на права, яким воно підпорядковане, як це передбачено статтею 2, частиною другою Закону про податки на правочини (Wet op belastingen van rechtsverkeer), повноваження щодо донарахування податку, в частині відхилення від третьої частини, припиняється після спливу дванадцяти років після закінчення календарного року, в якому виник податковий борг.

1.

Indien belasting die op aangifte behoort te worden voldaan of afgedragen, geheel of gedeeltelijk niet is betaald, kan de inspecteur de te weinig geheven belasting naheffen. Met geheel of gedeeltelijk niet betaald zijn wordt gelijkgesteld het geval waarin, naar aanleiding van een gedaan verzoek, ten onrechte of tot een te hoog bedrag, vrijstelling of vermindering van inhouding van belasting dan wel teruggaaf van belasting is verleend.

2.

De naheffing geschiedt bij wege van naheffingsaanslag, die wordt opgelegd aan degene, die de belasting had behoren te betalen, dan wel aan degene aan wie ten onrechte, of tot een te hoog bedrag, vrijstelling of vermindering van inhouding dan wel teruggaaf is verleend. In gevallen waarin ten gevolge van het niet naleven van bepalingen van de belastingwet door een ander dan de belastingplichtige, onderscheidenlijk de inhoudingsplichtige, te weinig belasting is geheven, wordt de naheffingsaanslag aan die ander opgelegd.

3.

De bevoegdheid tot naheffing vervalt door verloop van vijf jaren na het einde van het kalenderjaar waarin de belastingschuld is ontstaan of de teruggaaf is verleend.

4.

Indien de belastingschuld is ontstaan door de verkrijging van de economische eigendom van onroerende zaken of van rechten waaraan deze zijn onderworpen, bedoeld in artikel 2, tweede lid, van de Wet op belastingen van rechtsverkeer, vervalt de bevoegdheid tot naheffing, in afwijking in zoverre van het derde lid, door verloop van twaalf jaren na het einde van het kalenderjaar waarin de belastingschuld is ontstaan.