Законодавство Нідерландів

Стаття 5.11

чинна

Заходи обмеження та позбавлення волі

Постанова про іноземців 2000 (Vb 2000) · Глава 5 · Редакція діє з 2026-06-12

Оригінал
1.

Тримання під вартою іноземців на підставі статті 59, 59a або 59b Закону здійснюється в поліцейській дільниці, камері Королівської військової поліції (Koninklijke marechaussee), у слідчому ізоляторі або у приміщенні чи місці, зазначеному в частині другій статті 6 або частині першій статті 58 Закону. Під час здійснення тримання під вартою іноземців іноземець не може бути обмежений у здійсненні основоположних прав більше, ніж того вимагає мета цього заходу та підтримання порядку і безпеки у місці здійснення тримання.

2.

Якщо виконання заходу тримання під вартою іноземця розпочинається у відділку поліції або в камері Королівської військової поліції (Koninklijke marechaussee), виконання продовжується в слідчому ізоляторі або в приміщенні чи місці, зазначеному в частині другій статті 6 або частині першій статті 58 Закону, як тільки це стане об’єктивно можливим.

3.

Тримання під вартою іноземців здійснюється, як правило, у спеціалізованих установах для тримання під вартою. Якщо такі установи є недоступними і іноземці тримаються під вартою у в'язниці, вони відокремлюються від звичайних ув'язнених. До іноземців, які подали заяву на отримання посвідки на проживання на підставі притулку, застосовуються статті 11, 12 та 13 переглянутої Директиви про умови прийому.

4.

Затримання іноземця припиняється, як тільки для цього більше немає підстав.

1.

De vreemdelingenbewaring op grond van artikel 59, 59a of 59b van de Wet wordt ten uitvoer gelegd op een politiebureau, een cel van de Koninklijke marechaussee, in een huis van bewaring of een ruimte of plaats als bedoeld in artikel 6, tweede lid, of artikel 58, eerste lid van de Wet. Bij de tenuitvoerlegging van de vreemdelingenbewaring wordt de vreemdeling niet verder beperkt in de uitoefening van grondrechten dan wordt gevorderd door het doel van deze maatregel en de handhaving van de orde en de veiligheid op de plaats van tenuitvoerlegging.

2.

Indien de tenuitvoerlegging van de vreemdelingenbewaring een aanvang neemt op een politiebureau of in een cel van de Koninklijke marechaussee, wordt zodra dit redelijkerwijs mogelijk is de tenuitvoerlegging voortgezet in een huis van bewaring of een ruimte of plaats als bedoeld in artikel 6, tweede lid of artikel 58, eerste lid, van de Wet.

3.

Vreemdelingenbewaring gebeurt in de regel in gespecialiseerde bewaringsaccommodaties. Indien dergelijke accommodaties niet beschikbaar zijn en vreemdelingen in vreemdelingenbewaring worden gehouden in een gevangenis, worden zij afgescheiden van gewone gedetineerden. Op vreemdelingen die een verblijfsvergunning asiel hebben aangevraagd, zijn de artikelen 11, 12 en 13 van de herschikte Opvangrichtlijn van toepassing.

4.

De vreemdelingenbewaring wordt opgeheven zodra er geen grond meer aanwezig is.