Параграф A5/2
чиннаЗагальні положення · Заходи обмеження та позбавлення свободи
2.1 Повідомлення про заходи, пов'язані з позбавленням волі
Посадова особа, зазначена у статті 5.3 Положення про іноземців (Voorschrift Vreemdelingen), яка застосовує до іноземця захід, пов'язаний із позбавленням волі (тримання іноземця під вартою — vreemdelingenbewaring), на підставі статті 6 Закону про іноземців (Vreemdelingenwet), статті 6a Закону про іноземців, статті 59 Закону про іноземців, статті 59a Закону про іноземців або статті 59b Закону про іноземців, повинна повідомити Службу імміграції та натуралізації (IND) за допомогою відповідної форми M19, M19A, M19B, M109, M109-A, M109-B або M109-C у перший день застосування тримання іноземця під вартою. Посадова особа, зазначена у статті 5.3 Положення про іноземців, повинна повідомити Службу імміграції та натуралізації (IND) за допомогою форми M113 у разі скасування тримання іноземця під вартою.
Посадова особа, зазначена у статті 5.3 VV, у зв'язку з повідомленням IND суду або оскарженням іноземцем продовження тримання іноземця під вартою в суді, повинна надіслати до IND усі наступні форми:
модель M119;
model M113;
модель M120
Компетентна посадова особа повинна вказати іноземцю на те, що він має право встановити (або доручити встановити) контакт із дипломатичним або консульським представництвом країни, громадянство якої він має, і що жодного повідомлення про позбавлення його волі не буде зроблено, якщо він не бажає контакту з дипломатичним або консульським представництвом.
2.2 Повідомлення про іноземця
При висланні іноземця використовується Sigma — цифровий реєстр іноземців (het digitale vreemdelingenbeeld). Sigma, цифровий реєстр іноземців, заповнюється службовою особою, відповідальною за прикордонний контроль, або службовою особою, зазначеною у статті 5.3 Постанови про іноземців (Vreemdelingenbesluit), яка є відповідальною за захід, пов'язаний із позбавленням волі, або від імені такої особи. Ця особа також є відповідальною за внесення змін та доповнень до Sigma, цифрового реєстру іноземців. З моменту, коли позбавлення волі відбувається у пенітенціарній установі, ця відповідальність покладається на службових осіб Служби репатріації та повернення (DTenV) та Служби виконання покарань (DJI), які працюють у цій установі.
Sigma, цифровий образ іноземця, оновлюється даними відповідного іноземця при кожному позбавленні волі на підставі статті 6, статті 6а, статті 59, статті 59а або статті 59b Закону про іноземців (Vw) з моменту початку застосування заходу, пов’язаного з позбавленням волі, до моменту видворення або звільнення іноземця. При кожній зміні та доповненні Sigma, цифровий образ іноземця, має бути оновлений.
2.3 Перевірка іноземців
Для проведення перевірки іноземців на підставі пункту 1 статті 5.12 Постанови про іноземців (Vreemdelingenbesluit) посадова особа, зазначена у статті 5.3 Регламенту про іноземців (Voorschrift Vreemdelingen), повинна дотримуватися всіх наступних умов:
посадова особа, зазначена у статті 5.3 VV, повинна за два робочих дні до дати вилучення подати заяву директору пенітенціарної установи, у якій перебуває іноземець;
вилучення іноземця здійснюється, наскільки це можливо, протягом звичайного робочого часу установи та триває щонайбільше 48 годин;
відповідальність за іноземця під час вилучення покладається на посадову особу, як зазначено у статті 5.3 Положення про іноземців (Vreemdelingenvoorschrift), яка подала заяву. Ця особа також забезпечує безпеку та нагляд під час вилучення.
Захід, накладений на підставі статті 6, статті 6а, статті 59 Закону про іноземців (Vw), статті 59а Закону про іноземців (Vw) або статті 59b Закону про іноземців (Vw), залишається чинним у момент, коли іноземця було вилучено.
2.4 Неповнолітні та сім'ї з неповнолітніми, а також тримання іноземців під вартою на підставі статті 59 Закону про іноземців (Vw), статті 59a Закону про іноземців (Vw) або статті 59b Закону про іноземців (Vw)
2.4.1 Загальні положення
У цьому параграфі викладено правила політики, що застосовуються до тримання під вартою іноземців на підставі статей 59, 59a та 59b Закону про іноземців (Vreemdelingenwet) стосовно неповнолітніх осіб без супроводу та сімей з неповнолітніми дітьми. Правила політики, що застосовуються до заходів із позбавлення волі на кордоні стосовно неповнолітніх осіб без супроводу та сімей з неповнолітніми дітьми, містяться у параграфі A1/7.3 та параграфі A5/3.2 Циркуляра про іноземців (Vreemdelingencirculaire).
Тримання під вартою іноземців під час процедури повернення, процедури AMbV або процедури надання притулку, як зазначено у статті 59 Закону про іноземців (Vw), статті 59a Vw або статті 59b Vw, є заходом суворого впливу. Тому тримання під вартою іноземців повинно застосовуватися лише у разі необхідності. З триманням під вартою іноземців стосовно неповнолітніх осіб без супроводу та сімей з неповнолітніми дітьми слід поводитися з особливою обережністю. З огляду на це, необхідно розглядати менш суворі заходи, ніж тримання під вартою іноземців. Для неповнолітніх осіб без супроводу та сімей з неповнолітніми дітьми якомога частіше обирається накладення заходу, що обмежує свободу (див. параграф A5/5 Циркуляра щодо іноземців (Vc)), замість тримання під вартою іноземців, з метою підготовки до виїзду чи передачі або проходження процедури надання притулку. Поняття «сім’я» тут означає щонайменше одного з батьків або законного опікуна, який здійснює опіку та фактично утворює сім’ю разом з однією або кількома неповнолітніми дітьми.
Все ж таки може виникнути необхідність безпосередньо перед примусовим поверненням або передачею помістити неповнолітню особу без супроводу або сім'ю з неповнолітніми дітьми під варту для іноземців на якомога коротший строк для забезпечення видворення. Це також може мати місце за виняткових обставин під час процедури надання притулку (на кордоні). Орган, що здійснює поміщення під варту для іноземців, повинен ретельно розглянути індивідуальні обставини неповнолітньої особи без супроводу або сім'ї з неповнолітніми дітьми, і ці індивідуальні обставини мають бути чітко обґрунтовані в матеріалах справи. При цьому, окрім умов, зазначених у статтях 5.12 та 5.13 Постанови про іноземців (Vreemdelingenbesluit), також враховуються медичний анамнез, вік дітей та, у випадку сім'ї з неповнолітніми дітьми, повний склад сім'ї.
2.4.2 Несупроводжувані неповнолітні особи
На підставі статті 5.15 Постанови про іноземців (Vreemdelingenbesluit) тримання під вартою іноземців стосовно неповнолітніх осіб без супроводу, ще більшою мірою, ніж стосовно повнолітніх осіб, застосовується лише у виняткових випадках і на якомога коротший строк.
2.4.2.1 Тримання іноземців під вартою на підставі статті 59 Закону про іноземців (Vreemdelingenwet).
Щодо неповнолітніх осіб без супроводу затримання іноземців на підставі статті 59 Закону про іноземців (Vreemdelingenwet) є виправданим лише за наявності вагомих інтересів. Про вагомі інтереси йдеться виключно у наступних ситуаціях:
несупроводжувані неповнолітні особи підозрюються у вчиненні кримінального правопорушення або засуджені за його вчинення;
несупроводжувана неповнолітня особа раніше вибула з місця розміщення у невідомому напрямку або не дотрималася встановленого обов’язку щодо реєстрації чи заходу, що обмежує свободу; або
виїзд неповнолітньої особи без супроводу може бути здійснений не пізніше ніж протягом двох тижнів. Якщо неповнолітню особу без супроводу виявлено вперше під час здійснення нагляду за іноземцями, встановлюється строк у чотири тижні, протягом якого має бути здійснений виїзд.
Ad a en b строк тримання під вартою іноземців
Щодо тримання під вартою іноземця (vreemdelingenbewaring) у статусі неповнолітньої особи без супроводу застосовуються встановлені законом строки статті 59 Закону про іноземців (Vw), які також застосовуються до повнолітнього іноземця.
Ad c строк тримання під вартою іноземців, винятки з нього та нагляд
Тримання під вартою іноземця (vreemdelingenbewaring) як неповнолітньої особи без супроводу, призначене службовою особою, зазначеною у статті 5.3 Положення про іноземців (Vreemdelingenbesluit), у випадках, передбачених пунктом «c», можливе лише тоді, коли обґрунтовано очікується, що видворення може бути здійснене не пізніше ніж протягом двох або чотирьох тижнів відповідно. Тримання під вартою іноземця в таких випадках, як правило, триває не довше ніж ці два або чотири тижні.
Винятки
Тримання під вартою іноземця, який є неповнолітньою особою без супроводу, може тривати довше ніж два або чотири тижні виключно у разі, якщо видворення не може бути здійснене внаслідок принаймні однієї з наступних обставин:
(фізичний) опір; або
той факт, що неповнолітня особа без супроводу ініціювала одне або декілька проваджень, тоді як не було обґрунтованих підстав не розпочинати ці провадження вже на більш ранній стадії.
У разі виникнення однієї з цих ситуацій тривалість тримання під вартою іноземця (vreemdelingenbewaring) у статусі неповнолітньої особи без супроводу обмежена законодавчими строками, передбаченими статтями 59, 59a та 59b Закону про іноземців (Vw), які також застосовуються до повнолітніх іноземців. Якщо неповнолітня особа без супроводу тримається під вартою іноземця на підставі статті 59 Vw і має місце (розпочата) процедура у зв’язку з поданою неповнолітньою особою без супроводу заявою (aanvraag) про надання посвідки на проживання з метою отримання притулку, має бути оцінено, чи може бути застосовано захід, зазначений у статті 59b Vw. У такому разі застосовуються законодавчі строки, зазначені у цій статті. Щойно неповнолітня особа без супроводу знову підлягатиме видворенню, оцінюється можливість подальшого застосування заходу тримання під вартою іноземця на підставі статті 59 Vw. Перебіг строку, зазначеного у пункті «c», розпочинається з цього моменту заново.
Нагляд
Нагляд охоплює всі можливі форми контакту між неповнолітньою особою без супроводу та особами, які здійснюють нагляд, як зазначено у статтях 46 та 47 Закону про іноземців (Vreemdelingenwet), у межах виконання ними своїх обов'язків. Неповнолітня особа без супроводу вважається такою, що вперше виявлена під час здійснення нагляду, якщо раніше не було контакту між неповнолітньою особою без супроводу та особою, яка здійснює нагляд, у вищезазначеному розумінні. Ситуація, за якої неповнолітня особа без супроводу вперше виявляється під час здійснення нагляду, має місце в будь-якому випадку, якщо особам, які здійснюють нагляд, не відомі дані про іноземця. Оскільки про неповнолітню особу без супроводу, яка вперше виявляється під час здійснення нагляду, часто відомо мало даних, внаслідок чого виїзд або передача у багатьох випадках не можуть бути реалізовані протягом двох тижнів, щодо них застосовується правило, згідно з яким тримання іноземця під вартою є можливим, якщо виїзд може бути реалізований протягом чотирьох тижнів. Для неповнолітньої особи без супроводу, яка вже була раніше виявлена під час здійснення нагляду або яка, наприклад, перебуває у центрі прийому, тримання іноземця під вартою є можливим лише у разі, якщо виїзд може бути реалізований протягом двотижневого строку, за винятком ситуацій, зазначених у пунктах «а» або «b».
Прийом у разі непризначення заходу щодо примусового тримання (bewaringsmaatregel)
Якщо неповнолітня особа без супроводу, яка перебуває на території країни незаконно, не береться під варту для іноземців і не подає заяву на отримання посвідки на тимчасове проживання з метою притулку, така неповнолітня особа без супроводу розміщується в установі для прийому неповнолітніх Центрального органу з прийому шукачів притулку (COA), а Служба поліції у справах іноземців, ідентифікації та торгівлі людьми (AVIM) або Королівська військова поліція (KMar) надсилає справу про передачу до Служби репатріації та від’їзду (DTenV).
2.4.2.2 Тримання іноземців під вартою на підставі статті 59a або статті 59b Закону про іноземців (Vreemdelingenwet)
Застосування тримання під вартою іноземця до несупроводжуваної неповнолітньої особи на підставі статті 59a або 59b Закону про іноземців (Vreemdelingenwet) може мати місце лише тоді, коли це відповідає інтересам неповнолітньої особи і неповнолітня особа захищена таким триманням під вартою. Несупроводжувана неповнолітня особа-іноземець у будь-якому разі захищена триманням під вартою, якщо:
посадова особа, відповідальна за прикордонний контроль, або посадова особа, відповідальна за нагляд за іноземцями, має сумніви щодо стосунків/сімейного зв’язку між (заявленим) батьком (матір’ю) або основним опікуном та неповнолітньою особою, і розміщення неповнолітньої особи у звичайному центрі прийому забезпечує неповнолітній особі недостатній захист; або
наявні ознаки того, що неповнолітня особа є жертвою торгівлі людьми та/або незаконного переправлення осіб через державний кордон або причетна до них; або
існують обґрунтовані підстави вважати, що неповнолітня іноземна особа без супроводу становить загрозу національній безпеці або громадському порядку, а тримання під вартою захищає неповнолітню особу від подальшого залучення та/або експлуатації; або
посадова особа, відповідальна за прикордонний контроль, або посадова особа, відповідальна за нагляд за іноземцями, за наявності або за відсутності висновку експерта, вважає тримання під вартою необхідним з інших причин з метою захисту несупроводжуваної неповнолітньої особи.
Посадова особа, яка накладає захід тримання під вартою щодо неповнолітньої особи без супроводу, при оцінці інтересів дитини в будь-якому випадку враховує:
можливість возз'єднання сім'ї;
добробут та соціальний розвиток неповнолітнього, з особливою увагою до походження неповнолітнього та необхідності стабільності й безперервності піклування;
міркування щодо безпеки та захисту, зокрема коли неповнолітня особа може бути жертвою будь-якої форми насильства або експлуатації, включаючи торгівлю людьми;
позиція неповнолітнього відповідно до його віку та зрілості.
2.4.3 Сім'ї з неповнолітніми дітьми
2.4.3.1 Тримання під вартою іноземців на підставі статті 59 пунктів першого та другого та статті 59a Закону про іноземців (Vw)
Тримання під вартою іноземців у складі сім'ї з неповнолітніми дітьми на підставі частини першої статті 59, частини другої статті 59, статті 59a може бути призначено лише за наявності наступних обставин.
щодо всіх членів сім'ї мають бути дотримані встановлені законом умови, як зазначено у статтях 5.12 та 5.13 Vb;
у разі тримання під вартою іноземців на підставі частини першої статті 59, частини другої статті 59 та статті 59а Закону про іноземців (Vw), так само застосовується положення про те, що з бездіяльності, дій або висловлювань (одного з) членів сім'ї має вбачатися, що не було надано сприяння процедурі виїзду або передачі, внаслідок чого:
процедура виїзду або передачі була уникнута;
процедура виїзду або передачі була перешкоджена; або
існує ризик ухилення від нагляду.
у випадку тримання під вартою іноземців на підставі статті 59a, також мають бути дотримані умови застосування тримання під вартою іноземців на підставі статті 59b Vw (див. параграф 2.2).
Якщо один або декілька членів сім'ї подають сигнали про те, що вони не співпрацюватимуть щодо виїзду або передачі, це матиме наслідки для припущення про ризик переховування стосовно інших членів сім'ї.
Строк тримання під вартою для іноземців для сімей з неповнолітніми дітьми
Тримання під вартою іноземців вважається пропорційним лише тоді, коли очікується, що вислання або передача можуть бути здійснені протягом двох тижнів. Як правило, вважається, що це має місце в той момент, коли проїзні документи є в наявності або будуть наявні в короткий термін.
Тримання під вартою іноземців на підставі статті 59 або статті 59a Закону про іноземців (Vreemdelingenwet) у випадках сімей з неповнолітніми дітьми може тривати довше двох тижнів виключно тоді, коли видворення або передача не можуть відбутися через принаймні одну з наступних обставин:
(фізичний) опір (одного з) членів сім'ї;
той факт, що (один із) членів сім'ї після тримання під вартою для іноземців розпочав одну або декілька процедур, тоді як не було обґрунтованих підстав не розпочинати ці процедури вже на більш ранній стадії.
Якщо має місце (розпочата) процедура за результатами поданої іноземцем заяви про надання посвідки на проживання з метою отримання притулку, має бути оцінено, чи підлягає застосуванню захід, передбачений статтею 59b Закону про іноземців (Vreemdelingenwet), (див. параграф A5/6.3 Циркуляра щодо іноземців (Vreemdelingencirculaire)).
2.4.3.2 Тримання іноземців під вартою на підставі статті 59b Закону про іноземців (Vreemdelingenwet)
Тримання під вартою іноземця (vreemdelingenbewaring) у супроводі неповнолітньої особи на підставі статті 59b Закону про іноземців (Vw) може мати місце лише тоді, коли це відповідає інтересам неповнолітньої особи, зокрема, коли батько (мати) або особа, яка здійснює основний догляд за неповнолітньою особою, тримається під вартою.
Посадова особа, яка накладає захід щодо тримання під вартою стосовно неповнолітньої особи, що перебуває під супроводом, при оцінці інтересів дитини в будь-якому випадку враховує:
можливість возз'єднання сім'ї;
добробут та соціальний розвиток неповнолітнього, з особливою увагою до походження неповнолітнього та необхідності стабільності й безперервності піклування;
міркування щодо безпеки та захисту, зокрема коли неповнолітня особа може бути жертвою будь-якої форми насильства або експлуатації, включаючи торгівлю людьми;
позиція неповнолітнього відповідно до його віку та зрілості.
2.4.4 Скарга на посвідку на проживання з метою притулку та тримання іноземця під вартою
Посадова особа, зазначена у статті 5.3 Постанови про іноземців (Vreemdelingenbesluit), скасовує тримання іноземця під вартою (vreemdelingenbewaring), як це передбачено статтею 59b Закону про іноземців (Vreemdelingenwet), якщо заяву про надання посвідки на проживання з метою отримання притулку було відхилено, а розгляд апеляційної скарги дозволяється очікувати в Нідерландах.
Якщо заява про надання посвідки на проживання на підставі притулку відхиляється, а очікування розгляду апеляційної скарги в Нідерландах не дозволяється, захід тримання іноземця під вартою на підставі статті 59b Закону про іноземців (Vw) скасовується, і оцінюється, чи буде безпосередньо після цього накладено захід тримання іноземця під вартою на підставі статті 59 Закону про іноземців. Якщо разом з апеляційною скаргою на відмову в заяві про надання притулку іноземцем було подано заяву про вжиття тимчасових заходів (voorlopige voorziening), розгляду якої дозволено очікувати в Нідерландах, це означає, що тримання іноземця під вартою може тривати щонайбільше до закінчення двох тижнів після дати винесення рішення суддею з питань тимчасових заходів за заявою про вжиття тимчасових заходів.
2.4.5 Розміщення неповнолітніх осіб без супроводу та сімей з неповнолітніми дітьми під вартою для іноземців
Як для неповнолітніх осіб без супроводу, так і для сімей з неповнолітніми дітьми діє правило, згідно з яким вони мають бути розміщені в закритому закладі для утримання сімей (Gesloten Gezinsvoorziening) не пізніше ніж через один день після застосування заходу тримання під вартою для іноземців (vreemdelingenbewaring). Якщо при запланованому заході тримання під вартою для іноземців місце перебування батька (матері) або законних представників неповнолітнього іноземця є відомим, виконання заходу в закритому закладі для утримання сімей має, як правило, відбуватися безпосередньо після затримання (staandehouding).
2.1 Mededeling van vrijheidsontnemende maatregelen
De ambtenaar als bedoeld in artikel 5.3 VV die een vreemdeling een vrijheidsontnemende maatregel (vreemdelingenbewaring) op grond van artikel 6 Vw, artikel 6a Vw, artikel 59 Vw, artikel 59a Vw of artikel 59b Vw oplegt, moet de IND door middel van het bijbehorende model M19, M19A, M19B, M109, M109-A, M109-B of M109-C op de eerste dag van het opleggen van vreemdelingenbewaring op de hoogte brengen. De ambtenaar als bedoeld in artikel 5.3 VV moet de IND door middel van model M113 op de hoogte brengen als de vreemdelingenbewaring is opgeheven.
De ambtenaar als bedoeld in artikel 5.3 VV moet in verband met de kennisgeving van de IND aan de rechtbank of een beroep van de vreemdeling tegen het voortduren van de vreemdelingenbewaring bij de rechtbank, alle volgende modellen aan de IND verzenden:
model M119;
model M113;
model M120.
De bevoegde ambtenaar moet de vreemdeling erop wijzen dat hij contact mag (laten) opnemen met de diplomatieke of consulaire vertegenwoordiging van het land waarvan hij de nationaliteit heeft, en dat geen mededeling over zijn vrijheidsontneming gedaan zal worden, als hij geen contact met de diplomatieke of consulaire vertegenwoordiging verlangt.
2.2 Aanmelding vreemdeling
Bij de uitzetting van een vreemdeling wordt gebruik gemaakt van Sigma, het digitale vreemdelingenbeeld. Sigma, het digitale vreemdelingenbeeld wordt ingevuld door of namens de ambtenaar belast met de grensbewaking of de ambtenaar als bedoeld in artikel 5.3 VV die voor de vrijheidsontnemende maatregel verantwoordelijk is. Deze is ook verantwoordelijk voor het aanbrengen van wijzigingen en aanvullingen in Sigma, het digitale vreemdelingenbeeld. Vanaf het moment dat de vrijheidsontneming in een justitiële inrichting plaatsvindt, rust deze verantwoordelijkheid op de ambtenaren van DTenV en DJI die in die inrichting werkzaam zijn.
Sigma, het digitale vreemdelingenbeeld wordt bijgewerkt met de gegevens van de betreffende vreemdeling bij iedere vrijheidsontneming op grond van artikel 6, artikel 6a, artikel 59, artikel 59a of artikel 59b Vw van het moment van aanvang van de vrijheidsontnemende maatregel tot aan het moment van uitzetting of invrijheidstelling van de vreemdeling. Bij elke wijziging en aanvulling moet Sigma, het digitale vreemdelingenbeeld worden bijgewerkt.
2.3 Het lichten van vreemdelingen
Voor het lichten van vreemdelingen op grond van artikel 5.12, eerste lid, Vb, moeten alle volgende voorwaarden in acht worden genomen door de ambtenaar als bedoeld in artikel 5.3 VV:
de ambtenaar als bedoeld in artikel 5.3 VV moet twee werkdagen voor de datum van lichten een verzoek indienen bij de directeur van de justitiële inrichting waar de vreemdeling verblijft;
het lichten van de vreemdeling geschiedt zoveel mogelijk tijdens de normale werktijden van de inrichting, en duurt maximaal 48 uur;
de verantwoordelijkheid voor de vreemdeling tijdens het lichten berust bij de ambtenaar als bedoeld in artikel 5.3 VV die het verzoek heeft ingediend. Deze draagt ook zorg voor de veiligheid en het toezicht gedurende het lichten.
De op grond van artikel 6, artikel 6a, artikel 59 Vw, artikel 59a Vw of artikel 59b Vw opgelegde maatregel blijft op het moment dat de vreemdeling gelicht is van kracht.
2.4 Minderjarigen en gezinnen met minderjarigen en vreemdelingenbewaring op grond van artikel 59 Vw, artikel 59a Vw of artikel 59b Vw
2.4.1 Algemeen
In deze paragraaf zijn de beleidsregels opgenomen die gelden voor vreemdelingenbewaring op grond van artikel 59, 59a en 59b Vw bij niet-begeleide minderjarigen en gezinnen met minderjarigen. De beleidsregels die gelden voor vrijheidsontnemende maatregelen aan de grens bij niet-begeleide minderjarigen en gezinnen met minderjarigen staan in paragraaf A1/7.3 en paragraaf A5/3.2 Vc.
Vreemdelingenbewaring, gedurende de terugkeerprocedure, AMbV-procedure of de asielprocedure zoals vermeld in artikel 59 Vw, artikel 59a Vw of artikel 59b Vw, is een ingrijpende maatregel. Vreemdelingenbewaring moet daarom alleen worden toegepast als het noodzakelijk is. Met vreemdelingenbewaring van niet-begeleide minderjarigen en gezinnen met minderjarigen moet extra voorzichtig worden omgegaan. Daarom moet worden gekeken naar minder ingrijpende maatregelen dan vreemdelingenbewaring. Voor niet-begeleide minderjarigen en gezinnen met minderjarigen wordt dan ook zoveel mogelijk gekozen voor het opleggen van een vrijheidsbeperkende maatregel (zie paragraaf A5/5 Vc), in plaats van vreemdelingenbewaring, om het vertrek of de overdracht voor te bereiden of de asielprocedure te doorlopen. Het begrip ‘gezin’ betekent hier ten minste één ouder of een wettelijk verzorger die in de voogdij voorziet, die samen met één of meer minderjarige kinderen feitelijk een gezin vormt.
Toch kan het noodzakelijk zijn om kort voor de gedwongen terugkeer of overdracht de niet-begeleide minderjarige of het gezin met minderjarigen zo kort mogelijk in vreemdelingenbewaring te stellen om de uitzetting te waarborgen. Dit kan ook in uitzonderlijke omstandigheden het geval zijn gedurende de asiel(grens)procedure. De in vreemdelingenbewaring stellende instantie moet goed kijken naar de individuele omstandigheden van de niet-begeleide minderjarige of het gezin met minderjarigen en deze individuele omstandigheden moeten duidelijk worden gemotiveerd in het dossier. Hierbij wordt, naast de voorwaarden als vermeld in de artikelen 5.12 en 5.13 Vb, ook rekening gehouden met de medische achtergrond, de leeftijd van de kinderen en, bij een gezin met minderjarigen, de volledige samenstelling van het gezin.
2.4.2 Niet-begeleide minderjarigen
Op grond van artikel 5.15 Vb wordt vreemdelingenbewaring bij niet-begeleide minderjarigen, nog meer dan bij volwassenen, alleen in uiterste gevallen toegepast en voor een zo kort mogelijke duur.
2.4.2.1 Vreemdelingenbewaring op grond van artikel 59, Vw
Bij niet-begeleide minderjarigen is vreemdelingenbewaring op grond van artikel 59, Vw alleen gerechtvaardigd als zwaarwegende belangen aanwezig zijn. Van zwaarwegende belangen is uitsluitend sprake in de volgende situaties:
de niet-begeleide minderjarigen is verdacht van of veroordeeld voor een misdrijf;
de niet-begeleide minderjarigen is eerder met onbekende bestemming vertrokken uit de opvang of heeft zich niet gehouden aan een opgelegde meldplicht of vrijheidsbeperkende maatregel; of
het vertrek van de niet-begeleide minderjarige kan uiterlijk binnen twee weken gerealiseerd worden. Als de niet-begeleide minderjarige voor het eerst in het vreemdelingentoezicht wordt aangetroffen, geldt een termijn van vier weken waarbinnen het vertrek gerealiseerd moet worden.
Ad a en b termijn voor vreemdelingenbewaring
Voor de vreemdelingenbewaring van de niet-begeleide minderjarige gelden de wettelijke termijnen van de artikel 59, Vw zoals die ook voor een volwassen vreemdeling gelden.
Ad c termijn voor vreemdelingenbewaring uitzonderingen daarop en toezicht
Vreemdelingenbewaring van een niet-begeleide minderjarige, opgelegd door een ambtenaar als bedoeld in artikel 5.3 VV, is in de onder c bedoelde gevallen alleen mogelijk als redelijkerwijs mag worden verwacht dat de uitzetting uiterlijk binnen respectievelijk twee of vier weken kan worden gerealiseerd. De vreemdelingenbewaring duurt in deze gevallen in beginsel niet langer dan deze twee of vier weken.
Uitzonderingen
De vreemdelingenbewaring van een niet-begeleide minderjarige mag uitsluitend langer dan twee of vier weken duren als de uitzetting niet kan plaatsvinden door tenminste één van de volgende omstandigheden:
(fysiek) verzet; of
het feit dat de niet-begeleide minderjarige één of meerdere procedures is gaan voeren terwijl er geen gegronde reden was om die procedures niet reeds in een eerder stadium te starten.
Als een van deze situaties zich voordoet, is de duur van de vreemdelingenbewaring van de niet-begeleide minderjarige gebonden aan de wettelijke termijnen van de artikelen 59, 59a en 59b Vw zoals die ook voor volwassen vreemdelingen gelden. Als de niet-begeleide minderjarige in vreemdelingenbewaring wordt gehouden op grond van artikel 59 Vw en er is sprake van een (gestarte) procedure naar aanleiding van een door de niet-begeleide minderjarige ingediende aanvraag voor een verblijfsvergunning asiel, moet worden beoordeeld of een maatregel als bedoeld in artikel 59b Vw kan worden opgelegd. In dat geval gelden de wettelijke termijnen genoemd in dat artikel. Zodra de niet-begeleide minderjarige opnieuw verwijderbaar is geworden, wordt beoordeeld of aansluitend een maatregel van vreemdelingenbewaring op grond van artikel 59 Vw kan worden opgelegd. De onder c bedoelde termijn vangt op dat moment opnieuw aan.
Toezicht
Toezicht omvat alle mogelijke vormen van contact tussen de niet-begeleide minderjarige en de toezichthouders als bedoeld in artikelen 46 en 47 Vw in het kader van de uitoefening van hun taken. Een niet-begeleide minderjarige wordt voor het eerst in het toezicht aangetroffen als er niet eerder sprake is geweest van contact tussen de niet-begeleide minderjarige en een toezichthouder in de hiervoor bedoelde zin. Er is in ieder geval sprake van een situatie waarin de niet-begeleide minderjarige voor het eerst in het toezicht wordt aangetroffen als er bij de toezichthouders geen gegevens van de vreemdeling bekend zijn. Omdat van de niet-begeleide minderjarige die voor het eerst in het toezicht wordt aangetroffen vaak weinig gegevens bekend zijn waardoor vertrek of overdracht in veel gevallen niet binnen twee weken kan worden gerealiseerd, geldt voor hen dat vreemdelingenbewaring mogelijk is als vertrek binnen vier weken kan worden gerealiseerd. Voor een niet-begeleide minderjarige die al wel eerder in het toezicht is aangetroffen of die bijvoorbeeld in de opvang verblijft, geldt dat vreemdelingenbewaring slechts mogelijk is als het vertrek binnen een termijn van twee weken kan worden gerealiseerd, tenzij sprake is van de onder a of b bedoelde situatie.
Opvang indien geen bewaringsmaatregel wordt opgelegd
Als een onrechtmatig verblijvende niet-begeleide minderjarige niet in vreemdelingenbewaring wordt gesteld en geen aanvraag voor een verblijfsvergunning asiel voor bepaalde tijd indient, wordt de niet-begeleide minderjarige in de minderjarigenopvang van het COA geplaatst en stuurt de AVIM of de KMar een overdrachtsdossier naar de DTenV.
2.4.2.2 Vreemdelingenbewaring op grond van artikel 59a of artikel 59b, Vw
Het opleggen van vreemdelingenbewaring aan een niet-begeleide minderjarige op grond van artikel 59a of 59b,Vw kan enkel plaatsvinden wanneer dit in het belang van de minderjarige is en de minderjarige door de bewaring wordt beschermd. De niet-begeleide minderjarige vreemdeling wordt in ieder geval door de bewaring beschermd indien:
de ambtenaar belast met de grensbewaking of de ambtenaar belast met het toezicht op vreemdelingen twijfelt aan de relatie/gezinsband tussen de (gestelde) ouder of hoofdverzorger en de minderjarige en plaatsing van de minderjarige in een reguliere opvanglocatie de minderjarige onvoldoende bescherming biedt; of
er aanwijzingen zijn dat de minderjarige het slachtoffer is van, of betrokken is bij, mensenhandel- en/of mensensmokkel; of
er redelijke gronden zijn om aan te nemen dat de niet-begeleide minderjarige vreemdeling een gevaar vormt voor de nationale veiligheid of de openbare orde en de bewaring de minderjarige beschermt tegen verdere betrokkenheid en/of uitbuiting; of
de ambtenaar belast met de grensbewaking of de ambtenaar belast met het toezicht op vreemdelingen, al dan niet op advies van een deskundige, de bewaring om andere redenen ter bescherming van de niet-begeleide minderjarige acht.
De ambtenaar die de bewaringsmaatregel oplegt aan de niet-begeleide minderjarige houdt bij de beoordeling van het belang van het kind in ieder geval rekening met:
de mogelijkheid van gezinshereniging;
het welzijn en de sociale ontwikkeling van de minderjarige, met bijzondere aandacht voor de achtergrond van de minderjarige en de noodzaak van stabiliteit en continuïteit van de zorg;
veiligheids- en beveiligingsoverwegingen, met name wanneer de minderjarige mogelijk het slachtoffer is van een vorm van geweld of uitbuiting, waaronder mensenhandel;
het standpunt van de minderjarige in overeenstemming met zijn leeftijd en maturiteit.
2.4.3 Gezinnen met minderjarigen
2.4.3.1 Vreemdelingenbewaring op grond van artikel 59 eerste en tweede lid en 59a Vw
Vreemdelingenbewaring van een gezin met minderjarigen op grond van artikel 59, eerste lid, artikel 59, tweede lid, artikel 59a kan slechts worden opgelegd als sprake is van de volgende omstandigheden.
bij alle gezinsleden moet zijn voldaan aan de wettelijke voorwaarden als bedoeld in artikel 5.12 en 5.13 Vb;
bij vreemdelingenbewaring op grond van artikel 59, eerste lid, artikel 59, tweede lid, en artikel 59a, Vw, geldt eveneens dat uit nalaten, handelen, of uitlatingen van (één van) de gezinsleden moet blijken dat geen medewerking is verleend aan de vertrek- of overdrachtsprocedure, waardoor:
de vertrek- of overdrachtsprocedure is vermeden;
de vertrek- of overdrachtsprocedure is belemmerd; of
het risico bestaat op onttrekking aan het toezicht.
in het geval van vreemdelingenbewaring op grond van artikel 59a, moet tevens voldaan worden aan de voorwaarden van de oplegging van vreemdelingenbewaring op grond van artikel 59b Vw (zie paragraaf 2.2).
Wanneer één of meerdere leden van het gezin signalen afgeven dat zij niet mee zullen werken aan vertrek of overdracht, zal dit gevolgen hebben voor het aannemen van een onderduikrisico ten aanzien van de andere gezinsleden.
Termijn voor vreemdelingenbewaring voor gezinnen met minderjarigen
Vreemdelingenbewaring wordt alleen proportioneel geacht als verwacht mag worden dat de uitzetting of overdracht binnen twee weken kan worden gerealiseerd. In de regel wordt aangenomen dat hiervan sprake is op het moment dat reisdocumenten beschikbaar zijn of op korte termijn beschikbaar zullen zijn.
Vreemdelingenbewaring op grond van artikel 59 of artikel 59a Vw kan bij gezinnen met minderjarige kinderen uitsluitend langer duren dan twee weken als de uitzetting of overdracht niet kan plaats vinden door tenminste één van de volgende omstandigheden:
(fysiek) verzet van (één van) de gezinsleden;
het feit dat (één van) de gezinsleden na de vreemdelingenbewaring één of meerdere procedures is gaan voeren terwijl er geen gegronde reden was om die procedures niet reeds in een eerder stadium te starten.
Als er sprake is van een (gestarte) procedure naar aanleiding van een door de vreemdeling ingediende aanvraag voor verblijfsvergunning asiel moet worden beoordeeld of een maatregel als bedoeld in artikel 59b Vw wordt opgelegd (zie paragraaf A5/6.3 Vc).
2.4.3.2 Vreemdelingenbewaring op grond van artikel 59b, Vw
Vreemdelingenbewaring van een begeleide minderjarige op grond van artikel 59b, Vw kan enkel plaatsvinden wanneer dit in het belang van de minderjarige is, met name wanneer de ouder of hoofdverzorger van de minderjarige in bewaring wordt gehouden.
De ambtenaar die de bewaringsmaatregel oplegt aan de begeleide minderjarige houdt bij de beoordeling van het belang van het kind in ieder geval rekening met:
de mogelijkheid van gezinshereniging;
het welzijn en de sociale ontwikkeling van de minderjarige, met bijzondere aandacht voor de achtergrond van de minderjarige en de noodzaak van stabiliteit en continuïteit van de zorg;
veiligheids- en beveiligingsoverwegingen, met name wanneer de minderjarige mogelijk het slachtoffer is van een vorm van geweld of uitbuiting, waaronder mensenhandel;
het standpunt van de minderjarige in overeenstemming met zijn leeftijd en maturiteit.
2.4.4 Het beroep tegen een verblijfsvergunning asiel en vreemdelingenbewaring
De ambtenaar als bedoeld in artikel 5.3 VV heft de vreemdelingenbewaring als bedoeld in artikel 59b Vw op als de aanvraag voor een verblijfsvergunning asiel is afgewezen en de behandeling van het beroep in Nederland afgewacht mag worden.
Als de aanvraag voor een verblijfsvergunning asiel wordt afgewezen, en de behandeling van het beroep niet in Nederland afgewacht mag worden, wordt de maatregel van vreemdelingenbewaring op grond van artikel 59b Vw opgeheven en wordt beoordeeld of aansluitend een maatregel van vreemdelingenbewaring wordt opgelegd op grond van artikel 59 Vw. Als er samen met het beroep tegen de afwijzing van de asielaanvraag, een verzoek om een voorlopige voorziening is ingediend door de vreemdeling waarvan de behandeling in Nederland mag worden afgewacht betekent dit dat de vreemdelingenbewaring mag voortduren tot uiterlijk twee weken na dagtekening van de uitspraak van de voorzieningenrechter op het verzoek om een voorlopige voorziening.
2.4.5 Plaatsing van niet-begeleide minderjarigen en gezinnen met minderjarigen in vreemdelingenbewaring
Voor zowel niet-begeleide minderjarigen als gezinnen met minderjarigen geldt dat zij uiterlijk binnen één dag na het opleggen van de maatregel van vreemdelingenbewaring in de Gesloten Gezinsvoorziening geplaatst moeten worden. Als bij een voorgenomen maatregel van vreemdelingenbewaring de verblijfplaats van de ouder(s) of wettelijk vertegenwoordigers van de minderjarige vreemdeling bekend is, dient de tenuitvoerlegging in de Gesloten Gezinsvoorziening in beginsel aansluitend aan de staandehouding plaats te vinden.