Стаття 459
чиннаПро судове звернення стягнення на майно, що не є реєстровим майном · Про звернення стягнення на рухоме майно, що не є реєстровим майном
Якщо виконавець не забезпечить здійснення продажу протягом чотирьох тижнів після закінчення строку, зазначеного у статті 462, будь-який стягувач, який має виконавчий документ, може перебрати на себе виконання щодо майна, на яке ним накладено арешт, шляхом повідомлення про це виконавця та боржника за допомогою судового акта (exploot).
Перейняття не може бути здійснене інакше, як після надання виконавцю (executant) у письмовій формі розумного строку для того, щоб все ж таки перейти до продажу.
Якщо є декілька осіб, що наклали арешт, які вимагають перейняття виконання, право на це має лише та особа, яка наклала виконавчий арешт раніше за інших, якщо тільки суддя з розгляду заяв у порядку спрощеного провадження (voorzieningenrechter) суду за заявою найбільш зацікавленої сторони не прийме іншого рішення.
Проти рішень, винесених на підставі попереднього пункту, оскарження у вищій інстанції не допускається.
Indien de executant in gebreke blijft om binnen vier weken na afloop van de in artikel 462 bedoelde termijn de verkoop tot stand te brengen, kan iedere beslaglegger die een executoriale titel heeft, de executie van de door hem in beslag genomen zaken overnemen door zulks bij exploot aan de executant en de geëxecuteerde aan te zeggen.
De overneming kan niet geschieden dan nadat aan de executant schriftelijk een redelijke termijn is gesteld om alsnog tot verkoop over te gaan.
Indien er meer beslagleggers zijn die de overneming verlangen, is slechts degene die het oudste executoriale beslag heeft gelegd, daartoe bevoegd, tenzij de voorzieningenrechter van de rechtbank op verzoek van de meest gerede partij anders beslist.
Tegen beschikkingen krachtens het vorige lid is geen hogere voorziening toegelaten.