Законодавство Нідерландів

Стаття 1:422

чинна

Відсутність, безвісне зникнення та встановлення смерті у певних випадках · Особи, існування яких невідоме

Цивільний кодекс — Книга 1 · Титул 18 · Розділ 2 · Редакція діє з 1992-01-01

Оригінал
1.

Коли безвісно відсутня особа (vermiste) повертається, або коли з’ясовується, що день смерті в акті про смерть зазначений неправильно, кожен, хто володіє або управляє будь-яким майном безвісно відсутньої особи відповідно до попередніх статей, зобов’язаний надати звіт, обґрунтування та здійснити видачу майна особі, яка повернулася, або тим особам, які на той момент виявляться правомочними щодо цього майна.

2.

Права, набуті третіми особами добросовісно, поважаються. Однак у разі, якщо майно було відчужене безоплатно, суд може присудити правомочним особам і за рахунок того, хто внаслідок цього отримав вигоду, відшкодування, що визначається за справедливістю.

3.

Якщо життя безвісно відсутньої особи (vermiste) було застраховане на користь третіх осіб, то останні зберігають своє право на те, що було їм виплачено або належало до виплати як вже стягуване на момент повернення застрахованої особи; у такому разі із договору страхування не можуть бути виведені жодні інші права на страхову виплату.

1.

Wanneer de vermiste terugkeert, of wanneer blijkt dat de dag van overlijden in de akte van overlijden onjuist is vermeld, is ieder die enige goederen van de vermiste ingevolge de vorige artikelen in zijn bezit of onder zijn bewind heeft, aan de teruggekeerde of aan hen die alsdan blijken tot de goederen gerechtigd te zijn, rekening, verantwoording en afgifte schuldig.

2.

Rechten door derden te goeder trouw verkregen worden geëerbiedigd. In geval echter goederen om niet zijn vervreemd, kan de rechter aan de rechthebbenden, en ten laste van hem die daardoor voordeel heeft genoten, een naar billijkheid te bepalen vergoeding toekennen.

3.

Is het leven van de vermiste ten behoeve van derden verzekerd geweest, dan behouden dezen hun recht op hetgeen aan hen op het tijdstip van de terugkeer van de verzekerde is uitbetaald of als reeds opeisbaar was verschuldigd; in dat geval kunnen aan de verzekering geen andere rechten op de uitkering worden ontleend.