Незважаючи на великі зміни в міжнародному податковому та «антивідмивальному» законодавстві за минулі 15 років, ставлення українського бізнесу до використання офшорних юрисдикцій в міжнародному податковому та корпоративному плануванні, на жаль, до цього часу залишається помилковим. Воно принципово не відповідає західним реаліям і сформованому на сьогодні законодавству.
Для України протягом десятиліть використання офшорів часто означало виведення сумнівного капіталу з країни та його переховування в офшорних юрисдикціях, подалі від очей української податкової адміністрації та влади. Озираючись назад та оцінюючи все те, що відбувалося, можна зробити висновок, що ці процеси мали по суті економічно-кримінальний характер. Цей факт підтверджується також тривожним звітом, оприлюдненим Європейською Радою у грудні 2017 р. У звіті наголошується, що Україна досі не може звільнитися від свого корумпованого минулого, що сьогодення у цьому контексті є архітривожним, а надія на поліпшення ситуації в найближчому майбутньому – невелика.
Як це було
Внаслідок відсутності серйозного міжнародного, європейського та національного законодавства, спрямованого на боротьбу з відмиванням капіталів і запобігання фінансування тероризму, до недавнього часу всі учасники створення та обслуговування офшорних схем мали право, як мінімум, не ставити незручних запитань своїм клієнтам і, як максимум, сприяти виведенню та освоєнню такого капіталу на Заході. Це був гігантський ринок для західних сервіс-провайдерів. До них належали не лише банки, але й адвокати, нотаріуси, фінансові та податкові консультанти, трастові керуючі контори, брокери з нерухомості та багато інших гравців фінансового ринку.
Читать продолжение на сайте Юридична Газета Online
