На початку липня 2025 року парламент Нідерландів ухвалив закони, які багато хто називає найсуворішими в історії країни у сфері надання притулку. Мета цих масштабних змін — скоротити кількість людей, які шукають притулку в Нідерландах, та ускладнити умови їхнього перебування. Новий законопроєкт вже викликав суперечки як на національному, так і на міжнародному рівні та змінює підхід країни до людей, які рятуються від війни, лих та переслідувань.
Політична криза, що призвела до нових законів
Ці закони не з’явилися з нізвідки. Вони стали наслідком політичної кризи: у червні 2025 року правляча коаліція в Нідерландах розпалася. Кабінет, що перебував при владі з 2023 року, включав крайньо праву Партію свободи Герта Вілдерса (PVV), а також партії VVD, NSC та BBB. Незважаючи на спільне прагнення обмежити міграцію, внутрішня боротьба та розбіжності, особливо щодо темпів реформ, призвели до виходу PVV з уряду та його подальшого розпаду. Решта партій поспішили ухвалити закони до парламентських канікул, розуміючи, що заплановані на жовтень вибори можуть радикально змінити політичний ландшафт країни.
Дворівнева система для шукачів притулку
Однією з ключових змін стало створення дворівневої системи надання притулку. Новий закон ділить біженців на дві групи. Особи, які зазнають прямих та персональних загроз за релігійними, політичними чи іншими ознаками, потрапляють до більш захищеної категорії «Статус A». Ті ж, хто залишає країну через загальні умови, такі як війна чи стихійні лиха, отримують «Статус B». Ця друга категорія матиме менше прав і розглядатиметься як тимчасові гості. Для них передбачені прискорені процедури повернення та менше можливостей для отримання постійного проживання. Мета реформи — надати пріоритет тим, хто вважається «справжніми» біженцями, хоча критики зазначають, що розмежувати такі випадки часто вкрай складно.
Більш суворі правила та менше гарантій
Другий важливий закон, що отримав назву «Закон про надзвичайні заходи у сфері притулку», ще більше посилює систему. Він скасовує можливість отримання постійної посвідки на проживання для біженців та скорочує термін тимчасового дозволу на проживання з п’яти років до трьох. Крім того, повністю призупиняється видача нових дозволів на притулок, що, на думку юристів, може суперечити законодавству ЄС. Також значно обмежуються правила возз’єднання сімей: дорослі діти та незареєстровані партнери тепер не можуть автоматично переїхати до своїх родичів у Нідерланди, що призведе до довгих років розлуки для багатьох сімей.
Криміналізація допомоги
Одне з найспірніших положень реформи — запропонована PVV поправка, внесена в останній момент. Вона передбачає кримінальну відповідальність за допомогу людям без законного статусу. Навіть такі прості дії, як надання їжі, ночівлі чи чашки кави, можуть вважатися злочином. Ця ідея викликала обурення в інших партій, включаючи CDA та NSC, які назвали її «нелюдською». Міністр юстиції Давід ван Веел відклав набуття чинності цією нормою доти, доки Державна рада — вищий законодавчий консультативний орган країни — не завершить її правову експертизу.
Реакція міст та громадянського суспільства
Нові закони викликали невдоволення не лише у політиків. Органи місцевого самоврядування та організації з підтримки біженців попереджають про серйозні наслідки. Муніципалітети побоюються, що їм доведеться застосовувати норми, що порушують основні права людини. Організація VluchtelingenWerk заявила, що реформи завдадуть шкоди як біженцям, так і нідерландському суспільству. ЮНІСЕФ та інші організації із захисту прав дітей попередили, що нові правила особливо негативно позначаться на дітях, які перебувають у прийомних сім’ях або розлучені з батьками.
Юридичні ризики
На рівні ЄС реформи також можуть зіткнутися із серйозними перешкодами. У рішенні у справі Zimir (справа C-662/23) Суд Європейського союзу постановив, що країни не мають права використовувати адміністративні затримки як виправдання для відстрочки розгляду справ про надання притулку. Це рішення може поставити під загрозу план уряду Нідерландів щодо заморожування нових дозволів, і багато експертів вважають, що судові позови неминучі. Державна рада вже розкритикувала нові закони, вказавши на їх слабку опрацьованість та труднощі у застосуванні, що може призвести до провалу реформ.
Що буде далі?
Майбутнє цих законів залишається невизначеним. Після літніх канікул парламент може відхилити або змінити деякі положення через зростаючий опір, особливо в Сенаті. Тим часом, вибори 29 жовтня 2025 року стануть найважливішою подією. Герт Вілдерс сподівається перетворити їх на референдум з питання міграції, однак аналітики вважають, що його жорстка риторика може відлякати поміркованих виборців.
Нові правила викликали невдоволення і за межами країни. Німеччина, наприклад, звернулася до нідерландської влади після повідомлень про незаконні перевірки на кордоні, що проводяться громадянами Нідерландів. Критики побоюються, що при збереженні подібної риторики з боку уряду такі прояви самоправства можуть поширитися.
Висновок
Очевидно, що Нідерланди перебувають на поворотному етапі своєї міграційної політики. Хоча мета нових законів — продемонструвати рішучість і контроль, вони викликають серйозні сумніви з точки зору законності, моралі та ефективності в довгостроковій перспективі. На тлі майбутніх виборів, юридичних викликів та тиску на соціальні служби залишається відкритим питання: чи продовжить країна йти цим шляхом, чи перегляне підхід до балансу між безпекою та гуманністю.
