
1. Вступ
У все більш глобалізованій економіці багато договорів за участю нідерландських сторін мають міжнародний вимір. Міжнародні транзакції вимагають ретельної уваги до застосовного права, юрисдикції та процесуальних механізмів. Договірне право Нідерландів пропонує добре розвинену та міжнародно орієнтовану систему для вирішення таких питань. У цій статті обговорюються принципи, що регулюють застосовне право та юрисдикцію, механізми вирішення спорів, а також матеріальні норми, що стосуються виконання та порушення договору.
2. Застосовне право
2.1. Автономія сторін
Нідерландське міжнародне приватне право дотримується принципу автономії сторін, дозволяючи договірним сторонам визначати, яке право регулюватиме їхню угоду. Регламент Рим I (Регламент 593/2008 ЄС) застосовується в межах Європейського Союзу і має пряму дію в Нідерландах. Згідно зі статтею 3 цього Регламенту, договір регулюється правом, обраним сторонами. Цей вибір може бути явним або неявним, за умови, що він чітко випливає з умов договору або обставин справи.
2.2. Відсутність вибору
Якщо вибір права не зроблено, застосовне право визначається відповідно до стандартних колізійних прив’язок, викладених у Регламенті Рим I. Зазвичай застосовується право країни, де сторона, що здійснює характерне виконання, має своє звичайне місце проживання. Наприклад, договір купівлі-продажу, як правило, регулюється правом звичайного місця проживання продавця. Однак це припущення може бути спростоване, якщо договір тісніше пов’язаний з іншою країною.
2.3. Імперативні норми та публічний порядок
Навіть коли сторони обирають іноземне право, нідерландські суди все одно можуть застосовувати імперативні норми нідерландського або європейського права (dwingende bepalingen), наприклад, ті, що захищають споживачів, працівників або комерційних агентів. Крім того, стаття 21 Регламенту Рим I дозволяє нідерландському суду відмовитися застосовувати іноземну норму, яка є явно несумісною з нідерландським публічним порядком.
3. Юрисдикція та вирішення спорів
3.1. Вибір суду
Сторони також можуть домовитися про компетентний орган для вирішення їхніх спорів. Положення про вибір суду визнаються як Регламентом Брюссель I (переглянутим) (Регламент 1215/2012 ЄС), так і нідерландським процесуальним законодавством. Такі положення повинні бути у письмовій формі або підтверджені у спосіб, що відповідає міжнародній торговельній практиці. Нідерландські суди, як правило, поважають вибір юрисдикції сторонами, незалежно від того, чи він вказує на нідерландські суди чи іноземні трибунали.
3.2. Юрисдикція за замовчуванням
За відсутності дійсної угоди про юрисдикцію, юрисдикція визначається відповідно до Регламенту Брюссель I (переглянутого) або, для відповідачів з-поза меж ЄС, Цивільного процесуального кодексу Нідерландів. Основним критерієм є доміциль відповідача, але можуть виникати альтернативні підстави для юрисдикції, коли договірне зобов’язання було або повинно було бути виконане в Нідерландах.
3.3. Арбітраж та альтернативне вирішення спорів
Арбітраж є поширеним вибором у міжнародній торгівлі. Закон Нідерландів про арбітраж (Книга 4 Цивільного процесуального кодексу) пропонує сучасний та гнучкий режим, заснований на Типовому законі ЮНСІТРАЛ. Нідерланди також є учасником Нью-Йоркської конвенції 1958 року, що забезпечує визнання та виконання іноземних арбітражних рішень. Сторони можуть обрати інституційний арбітраж (наприклад, при Нідерландському арбітражному інституті) або арбітраж ad hoc. Медіація також просувається як економічно ефективний та конфіденційний метод вирішення комерційних спорів.
4. Виконання та порушення договору
4.1. Зобов’язання щодо виконання
За нідерландським законодавством, договори створюють обов’язкові зобов’язання, які повинні виконуватися відповідно до їхнього змісту та вимог добросовісності (статті 6:2 та 6:248 ЦК). Якщо не домовлено інше, виконання повинно бути повним, своєчасним та у визначений спосіб. Якщо конкретний термін не встановлено, виконання повинно відбутися протягом розумного періоду.
4.2. Невиконання (wanprestatie)
Сторона, яка не виконує свого договірного зобов’язання, порушує договір (wanprestatie). Кредитор може вимагати виконання, відшкодування збитків або розірвання договору, за умови дотримання умов статей 6:74 та наступних ЦК. Відшкодування збитків можливе лише в тому випадку, якщо невиконання можна поставити у провину боржнику, що включає недбалість, вину або ризик, прийнятий за договором.
4.3. Повідомлення про невиконання та розірвання
Перш ніж ініціювати розірвання або вимагати відшкодування збитків, кредитор, як правило, повинен надіслати офіційне повідомлення про невиконання (ingebrekestelling), надаючи боржнику можливість виконати зобов’язання протягом визначеного терміну. Якщо виконання не відбувається після цього періоду, боржник вважається таким, що прострочив виконання (verzuim), що дає кредитору право розірвати договір або вимагати компенсації. Певні обставини, такі як неможливість виконання, роблять повідомлення непотрібним.
Розірвання (ontbinding) регулюється статтею 6:265 ЦК, яка дозволяє стороні розірвати договір, якщо інша сторона не виконує своїх зобов’язань, за винятком випадків, коли порушення є незначним. Розірвання не має зворотної сили та звільняє обидві сторони від подальших зобов’язань, за умови реституції будь-якого вже виконаного.
4.4. Збитки та обмеження
Компенсація ґрунтується на принципі повного відшкодування (volledige schadevergoeding), що охоплює як фактичні збитки, так і упущену вигоду. Однак передбачуваність та причинно-наслідковий зв’язок відіграють значну роль у визначенні розміру збитків. Кредитор повинен зменшувати свої збитки, а штрафні санкції, як правило, не визнаються за нідерландським законодавством. Договірні положення про обмеження, розглянуті у статті 2 вище, можуть додатково обмежувати обсяг відповідальності, з урахуванням обмежень справедливості та публічного порядку.
5. Міжнародне виконання рішень
Рішення, винесені нідерландськими судами, є виконуваними на всій території Європейського Союзу відповідно до Регламенту Брюссель I (переглянутого) без необхідності додаткових процедур визнання. За межами ЄС виконання залежить від двосторонніх договорів або, за їх відсутності, від нідерландських процесуальних правил, що дозволяють екзекватуру на основі взаємності. Арбітражні рішення користуються ширшою можливістю виконання відповідно до Нью-Йоркської конвенції, яка має глобальне охоплення.
6. Практичні поради для укладення міжнародних договорів
Іноземні підприємства, що укладають договори з нідерландськими суб’єктами, повинні:
- Включати чіткі положення, що визначають застосовне право та компетентну юрисдикцію або арбітражний орган.
- Розглянути можливість вибору нідерландського права та суду для підвищення передбачуваності та полегшення виконання.
- Переконатися, що зобов’язання щодо виконання та засоби правового захисту сформульовані чітко для зменшення спорів щодо тлумачення.
- Включати положення про повідомлення та усунення недоліків для відповідності нідерландським процесуальним очікуванням.
- Перевіряти відповідність імперативним нідерландським або європейським нормам, особливо коли йдеться про споживачів або працівників.
Належним чином структуровані положення про застосовне право та юрисдикцію не лише підвищують правову визначеність, але й зменшують вартість та тривалість вирішення спорів.
7. Висновок
Договірне право Нідерландів забезпечує стабільну та міжнародно гармонізовану систему для укладення міжнародних договорів. Його інтеграція з європейськими інструментами міжнародного приватного права забезпечує передбачуваність у визначенні як застосовного права, так і компетентного суду. Система збалансовує автономію сторін із захистом від недобросовісних практик та забезпечує виконання зобов’язань та засоби правового захисту у разі порушення через узгоджені законодавчі положення.
Для підприємств, що виходять на нідерландський ринок, усвідомлення цих міжнародних та процесуальних аспектів є незамінним. Ретельне формулювання положень про застосовне право, юрисдикцію та вирішення спорів, у поєднанні з чітким розумінням доктрин виконання та порушення, забезпечує, що договірні відносини залишаються надійними, виконуваними та відповідають очікуванням нідерландських судів та міжнародної торгівлі.